Коли ми востаннє були в підшефному військовому підрозділі, бійці не лише подякували волонтерам за привезений на фронт вантаж, а й висловили кілька нових замовлень, ба навіть прохань. І мова йшла не про якісь особливі домашні смаколики, не про дрони чи РЕБи. А про те, що рядовим фронтовикам потрібне для буденного життя, в чому виникає потреба при облаштуванні бойових позицій у цю осінню пору, що потрібне буде вже після першого подиху зими.
Керівник волонтерської групи отаман Іваньківської сотні українського козацтва Юрій Возовітов тоді хоча й не занотовував нічого до записника, але все добре запам’ятав. А за пару днів до нової поїздки зателефонував на фронт і про всяк випадок поцікавився, чи не виникла часом якась нова проблема. Отож на днище кузова нашого авто лягли чимало й лопат, і держаків до них різної довжини, і кирок, і сокир, і ломиків, і скоб. Усе це необхідне фронтовикам при облаштуванні як бойових, так і запасних позицій чи тилових місць дислокації.
Бо фронт, як знаємо, на місці не стоїть. Час від часу сунеться в той чи інший бік, і землерийні знаряддя потрібні. Особлива потреба виникала через надзвичайну твердість ґрунту на Донецькому кряжі за цьогорічної аномальної спеки. Тому Юрій Леонідович всім знайомим майстрам замовив виготовлення кирок і кирочок, сокир і сокирок, різноманітних ломиків і копачів. Як і різної довжини держаків та топорищ. Адже в більшості випадків цей реманент знадобиться при впорядкуванні тих траншей, ровів та окопів, які вирив екскаватор за попереднім плануванням.
Розібрали воїни все і, прикинувши потреби своїх бойових побратимів «на нулі», замовили ще дещо з інструментів. Отож Юрію Возовітову доведеться виготовити замовлене та відвезти його на «передок» уже найближчим часом.
Про цю родину з черкаського села Свидівок я згадую чи не в кожному матеріалі про поїздки волонтерів на фронт, що їх організовує очільник Українського козацтва Віталій Чепелуха.
— Щоразу Вадим та Руслана Валюки роблять свій внесок у гуманітарний вантаж для захисників, — говорить Віталій Григорович. — Для них стало правилом наготувати смаколиків і вареників, пирогів та пиріжечків. Не став винятком і цей раз: Вадим і Руслана добряче потрудилися, на фронт поїхав не один пакунок продуктів, споряджений ними.
Очільники черкаського козацтва напередодні побували в одній із черкаських шкіл, педагоги та учні якої активно допомагали й допомагають волонтерам у формуванні гуманітарного вантажу вже не раз. Таких шкіл у Черкасах багато, й ми час від часу про них згадуємо. Цього разу навчальний заклад, очолюваний Василем Грищенком, запропонував доставити фронтовикам печиво, чай, каву, цукор, мед, солодку воду, вермішель швидкого приготування та м’ясну тушкованку. Звичайно ж, діти виготовили чимало оберегів та малюнків.
— Для нашого колективу щось зробити для фронту — це свята справа, — говорить директор закладу Василь Грищенко. — Рівною мірою це стосується як дітей, так і педагогів. Тому коли дізнались про поїздку — згуртувалися й швидко все зібрали. Воїнам на бойових позиціях ніщо зайвим не буде.
У цій поїздці перед Покровою взяв участь один із організаторів спільноти українського козацтва на Черкащині Дмитро Іванашко. Для нього це була перша поїздка на фронт. Дмитро Миколайович підключив свої волонтерські контакти й можливості. На його прохання активно зреагував колектив консервного заводу ТОВ «Борисфен Трейд». Отож на фронтовий Донбас поїхала широка палітра борисфенівських м’ясних консервів та готових кашів із м’ясом. Їх було щедро, асортимент — великий.
Юрію Возовітову його односельчанка доручила довезти з Іваньок на фронт святковий торт для сина. Вже на під’їзді до фронту боєць Гоменюк зателефонував нам і сказав, що не зможе прийти в обумовлене місце й забрати мамин дарунок. Зустріне нас його бойовий товариш Антон і забере передачу. Так і сталося: вночі ми зустрілись із цим посланцем. Виявилося, що цей захисник також наш земляк — Антон Фареній із Дмитрушок Уманського району.
Земляки надійно тримають оборону, хоч це й нелегко їм нині робити.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. Фронтовий Донбас
Читайте також: В Українського козацтва — новий гетьман
