Україна нині дає рішучу відсіч ворогу, а це потребує великої кількості зброї. Її виробляють у нашій країні, завозять із-за кордону. Разом із тим фіксується все більше випадків, коли зброя опиняється не в руках армійців — нею володіють цивільні, а іноді й зловмисники. Така ситуація — прогнозована для будь-якої країни, де триває війна, вважають фахівці незалежного дослідницького проєкту Small Arms Survey. Спільно з вітчизняним Центром безпекових досліджень «CEНСС» вони провели низку досліджень, аби з’ясувати, як протидіяти новій для українського суспільства загрозі — розповсюдженню стрілецької зброї та легкого озброєння внаслідок агресивної війни росії. Кілька таких досліджень презентували цими днями на конференції, що відбулася в Навчально-науковому інституті права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Одне з досліджень окреслило коло наслідків, що їх несе з собою розповсюдження незаконної зброї. Ось деякі з них: погіршення рівня безпеки в громадах, загрози політичного насильства, рейдерство, що погіршує бізнес-клімат, та навіть зміна культури вирішення спорів і конфліктів. Крім того, така ситуація може поставити перепони в постачанні зброї з інших держав та ускладнити процес вступу України в ЄС.
Однак чи ефективно держава протидіє таким викликам? «Діяльність Національної поліції України у сфері протидії незаконному обігу стрілецької та легкої зброї: основні проблеми та шляхи вирішення» — доповідь про цей дослідницький проєкт представила Ольга Мердова, завідувачка кафедри адміністративно-правових дисциплін донецького держуніверситету внутрішніх справ. У ході цього дослідження анкету на 35 запитань заповнили 16 тисяч 216 поліцейських (у ГУНП в Черкаській області — 524 респонденти). У своїх відповідях вони зокрема оцінювали рівень загроз від розповсюдження незаконної зброї та пропонували варіанти вирішення.
На зростанні рівня цієї загрози з початку повномасштабного вторгнення наголосили 89,2 відсотка опитаних правоохоронців. Вогнепальна зброя та боєприпаси потрапляють у регіони в основному з територій ведення бойових дій і територій поблизу лінії фронту. На думку опитаних, це відбувається як із допомогою військового, так і цивільного автотранспорту. Крім того, зброю та боєприпаси, на думку 5143 респондентів, можуть розповсюджувати й із допомогою поштових служб доставки.
В незаконному обігу переважають набої, гранати, револьвери та самозарядні пістолети. Найбільш результативними у сфері протидії незаконному обігу зброї більшість опитаних правоохоронців вважають такі профілактичні заходи: інформаційні кампанії, спрямовані на формування в населення правосвідомої поведінки щодо добровільної здачі органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв; моніторинг інформаційних порталів, сайтів, телеграм-каналів тощо на предмет пропозицій незаконного збуту зброї, боєприпасів або вибухових речовин.
– запровадження анонімних скриньок (камер) здачі зброї («вікно довіри», «поштомати для здачі зброї»);
– запровадження програми амністії для добровільної здачі зброї;
– запровадження програм винагороди за інформацію.
Більшість опитаних також вважають доцільним посилення кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю в умовах правового режиму воєнного стану. Дослідження дуже зацікавило учасників конференції. в його обговоренні взяли участь представники кримінального блоку МВС України, представник ДСНС, експерти, юристи та науковці.
Більшість опитаних (66 відсотків) акцентували на недостатності повноважень правоохоронців під час протидії розповсюдженню зброї, а також висловили бажання підвищити кваліфікацію, обізнаність щодо сучасних зразків зброї та методів їх виявлення.
На думку багатьох учасників дискусії, кількість зброї, яка є в українців, уже не вдасться зменшити до довоєнного рівня. Та й чи потрібно це робити, зважаючи на постійну загрозу з боку росії? Є резон навчити людей нею користуватися та йти шляхом тих держав, де володіння зброєю цивільними прописане в законодавстві.
Народний депутат України Олег Дунда, який узяв участь у дискусії, спрогнозував, що після завершення гарячої фази війни в Україні буде безліч стволів незаконної зброї та людей, які вміють нею користуватися. Тож потрібно працювати над програмою викупу зброї в населення та ініціювати зміни в законодавстві.
Про практику правового регулювання питань володіння, обігу стрілецької зброї й легкого озброєння в ЄС та Україні повідомила присутнім виконавчий директор Центру безпекових досліджень «CEНСС» Вікторія Вороніна. Ще одне дослідження, яке проводилося в рамках проєкту, стосувалося розуміння загроз, які несе незаконна зброя в громади. Як висновок з дослідження — керівництво громад не завжди на належному рівні розуміє важливість роботи в згаданому напрямку, а місцеві програми, що сприяли б протидії розповсюдженню зброї, роками не фінансуються.
Думки про можливу легалізацію зброї лунали й у студентських есе — висловлені студентами аргументи не залишили байдужою аудиторію фахівців. Один із активних учасників обговорення, к.ю.н. (кафедра конституційного права ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка) Богдан Бондаренко, який брав участь у відсічі ворожої агресії з перших днів повномасштабного вторгнення, зауважив, що в перші дні спротиву підрозділам українських воїнів часто бракувало координації та навичок поводження зі зброєю. Тому й сьогодні надзвичайно актуальним є навчання населення базовим правилам поводження зі зброєю.
Презентацію дослідження «Судова практика розгляду кримінальних проваджень за фактами незаконного використання стрілецької зброї та легкого озброєння за період 2022-2023» представила учасникам заходу голова Української асоціації жінок-суддів Надія Стефанів. Проаналізувавши судову практику за цим напрямком, вона з’ясувала кількість та види ухвалених рішень за роки повномасштабного вторгнення. Зокрема призначені покарання та види зброї, що фігурували під час судових процесів, подальшу долю цієї зброї. Авторка дослідження встановила, що особам, яких визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, суди в більшості випадків призначають покарання, передбачене ст. 263 КК у вигляді позбавлення волі на певний строк та застосовують положення ст.75 КК і звільняють їх від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. Вона також відзначила динаміку зростання кількості таких справ.
Учасників дискусії зацікавила й тема повернення вилученої за рішенням суду зброї до підрозділів ЗСУ. Представники Військової служби правопорядку України спільно з керівництвом «СЕНСС» вирішили поза рамками конференції попрацювати над механізмами, які зможуть пришвидшити таку передачу. Голова керівної ради Центру безпекових досліджень «CЕНСС» Вадим Черниш наголосив, що чимало проблем у цій сфері потребують уваги влади та напрацювання нових правових механізмів.
Роман Кирей
Фото — ілюстративне
Читайте також: Якого лиха може накоїти незаконна зброя
