У Черкасах дно та берег Дніпра все щільніше встеляє водяний горіх. Дерев’янисті колючі плоди цієї рослини заповнили мілководдя річки, й відпочивальники, наступаючи на них, травмуються. А ще водяний горіх несе загрозу екосистемі, розповідає «Суспільне».
Комунальники щодня чистять міські пляжі від розсипів колючих горіхів: їх вигрібають граблями й утилізують: у цьому році «урожай» як ніколи.
До 2021 року ця рослина була занесена до Червоної книги України, тому з нею й не боролися, пояснила кандидатка біологічних наук Вікторія Осипенко.
Але тепер дуже багато місць, де вода непроточна, і горіх — досі червонокнижна рослина — створив такі умови, що його листя повністю закриває поверхню плеса, тому рибне господарство зазнає великих втрат. Адже зарості рослини блокують розвиток фітопланктону — основного генератора кисню, а густа рослинність унеможливлює нерест. Восени зелена маса рослин опускається на дно і перегниває — через це не вистачає кисню, гинуть мальки риб.
Вікторія Осипенко зазначає, що, проте, світі цю рослину використовують у промисловості. Наприклад в Індії, Китаї, Японії вирощують горіх плантаціями, вживають у їжу. Екологиня радить місцевим підприємцям звернути увагу на водяний горіх не як на загрозу, а як на промислову перспективу. Що дозволить врегулювати популяцію рослини та покращити екосистему Дніпра.
— На перший погляд, тендітна рослина з Червоної книги, але вона все більше окуповує і губить вітчизняні водойми. Насіння Водяного Горіха не втрачають схожості протягом 40-50 років. Один кущ дає від 8 до 10 кущів на наступний рік. Плодючість горіха настільки колосальна, що його можна зустріти сьогодні майже в кожній вітчизняній водоймі, — вважає доктор біологічних наук Ігор Бузевіч. — Нещодавно Водяний Горіх вважався червонокнижною рослиною майже у всіх європейських країнах. Але після того, як він неймовірно розрісся, завдаючи шкоди місцевим водоймам, майже всі країни викреслили його з цього переліку. Заповідним він залишився тільки в Литві й у нас.
Даючи цьому «релікту» назву, народ виявив своє ставлення до нього – чортів горіх, чилім, рогульник, бича голова. Коли він висихає, то нагадує якусь інопланетну моторошну колючку.
Лікарі радять при травмуванні шкіри водяним горіхом звернутися до травмпункту, де можуть відразу вакцинувати від правця, якщо минуло десять років після попереднього щеплення.
плоди водяного горіха ще називають чилім. Козаки споживали цей плід. Розламавши тверду шкаралупу горіха, вибираємо зсередини велике біле ядро. Його їдять сирим, звареним у солоній воді або запеченим у жарі, як картоплю.
Читайте також: Порятунок річки Рось: екоінспектори звітують, що зроблено за рік
