У кожного музею є своя перша експозиція. Експонатом номер один для Черкаського наукового історико-педагогічного музею стала… карта. Видана ще за царських часів, вона стала, вірогідно, першим експонатом музею після його відкриття навесні 1918 року. Про це йдеться в публікації до Міжнародного дня музеїв Олени Володько, старшої наукової співробітниці сектору новітньої історії краю Черкаського обласного краєзнавчого музею.
Ця карта охоплює Черкаський повіт Київської губернії: з залізницями, річками, селами, монастирями та містечками. Її масштаб — 5 верств в одному англійському дюймі, мова написів — дореформена російська з “ятями” та твердими знаками.
На карті вже зображено залізничний міст через Дніпро, збудований у 1912 році, але ще вказане село Цесарська Слобода, яке в 1913-му стане Царською Слободою. Це дає підстави датувати карту приблизно 1912–1913 роками.
Після 1923 року, коли змінилася адміністративна система, карта втратила актуальність і була прибрана у фонди. Але вдруге вона “ожила” вже у 1946 році, коли стала… матеріалом для чернетки. На її звороті зберігся звіт директора музею І.І. Кравця про участь колгоспів у весняній сівбі. Цей текст був написаний на порозі голоду 1947 року — і відтак звичайна карта стала історичним свідком двох епох: народження Української Держави у 1918-му і післявоєнної боротьби за виживання.
Сьогодні картографічна колекція музею — одна з найменших, але водночас — одна з найглибших. Атласи, глобуси, плани — рідкість. Проте саме стара карта здатна захопити надовго. Її можна розглядати годинами, відкриваючи нові деталі й відчуваючи дотик до минулого.
Читайте також: Репресована археологія: Теодосій Мовчанівський із Берестівця
