Денис Крикун — рятувальник-хімік аварійно-рятувального загону спеціального призначення в місті Черкаси.
Денис розповідає, що завжди цікавився рятувальною справою, але довго не було вакансій. Доєднатися до лав ДСНС вдалося у 2022 році. Чоловік пройшов фахову перепідготовку та став рятувальником-хіміком. Тепер він має справу з хімічними загрозами, його головне завдання — вберегти населення від дії шкідливих речовин.
Коло діяльності у рятувальників-хіміків — досить велике. Планово вони постійно проводять навчання на всіх хімічно небезпечних об’єктах області, відпрацьовують та удосконалюють алгоритми дій на випадок аварії.
Ще є, так би мовити, сезонні виклики — розбиті ртутні градусники. «В осінньо-зимовий період, коли багато людей хворіють на ГРВІ, буває, виїжджаємо й по 3-4 рази на добу. Де тільки та ртуть не опинялася. Частіше за все, на підлозі чи на ліжку, але, бувало, й у чайниках, чашках, унітазах та навіть пральній машині. Поклали градусник до кишені й забули, з ним же випрали речі. А потім ми розбирали машинку, чистили фільтри», — розповідає хімік і наголошує, що завжди треба викликати рятувальників, які правильно проведуть демеркуризацію. А до приїзду спеціалістів — відчинити вікна, щоб стало прохолодніше, адже ртуть починає випаровуватись при 18 градусах тепла й вище. Найбільш поширена помилка — це збирати ртуть пилосмоком. Так робити категорично не можна, бо вона нагрівається й через фільтр випаровується у повітря.
Багато роботи додає військова агресія росії, яка сотнями запускає по нашій країні ракети й БпЛА, що можуть бути нашпиговані чим завгодно. А тому на місця прильотів чи збитих повітряних цілей також залучають хіміків і проводять заміри повітря на вміст хімічно-небезпечних речовин.
Головне управління ДСНС України
у Черкаській області