В Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася Всеукраїнська наукова конференція «ХІІІ Богданівські читання». Її присвятили 430-ій річниці від народження великого гетьмана України Хмельницького, чиє ім’я носить заклад освіти.
Конференція підтвердила, що Черкащина є не лише прабатьківщиною українського козацтва, краєм, із яким найтісніше пов’язана доля Б.Хмельницького, а й регіоном, де ця тематика систематично потрапляє в епіцентр різних громадських ініціатив — наукових досліджень та дискусій, літературних і мистецьких творів, комеморативних практик. Її організаторами виступили навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії й науково-освітній центр Українського козацтва університету.
Учасники зібрання стали свідками продуктивних зв’язків колективу закладу вищої освіти з інституціями, що покликані акумулювати та популяризувати історичні знання. Про це йшлося у виступах проректора з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності університету О.Спрягайла, заступника генерального директора з наукової роботи Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» С.Павлової, керівника Національного природного парку «Холодний Яр» Б.Легоняка. У вітальних словах вони подякували присутнім науковцям за багаторічну плідну співпрацю, принагідно наголосили на тому факті, що в історіографічному зрізі «Богданів багато», а це свідчить, що Б.Хмельницький, безумовно, був видатною постаттю. Аналогічне твердження містилося й у вітальному адресі учасникам конференції від випускника університету, кандидата історичних наук, доцента, а нині — командира відділення 46-ої бригади ДШВ ЗС України С.Шамари.
В «Богданівських читаннях» узяли участь відомі вчені Києва, Черкас, Кропивницького, Вінниці та інших міст. Із ґрунтовними доповідями, що визначили характер полеміки, зокрема й на секційних засіданнях, виступили професор В.Ластовський (про нові джерела дослідження постаті легендарного старости О.Дашковича), доцент Ю.Степанчук та професор В.Масненко (дискусія навколо образу Б.Хмельницького в історичній пропаганді країни-агресорки), професор А.Морозов (про українську художню літературу, як джерело вивчення козацької доби), професор Ю.Присяжнюк (щодо інтерпретації подій Хмельниччини в совєтській і сучасній українській дидактиці).
Окремо треба сказати про оригінальні думки та інноваційні ідеї, що прозвучали в цих та інших промовах. Одна з них — про те, що нам належить краще розуміти ранньомодерну епоху та зміни, котрі визначали динаміку її трансформації. Так, поняття «гетьман» попервах означало отамана, урядника, воєначальника, а в роки Хмельниччини набуло радикально інакшого розуміння — титулу глави держави. Також через рік після смерті великого гетьмана в історичних джерелах чи не вперше зафіксовано прецедент уявлення України як «етнічного простору».
Стосовно політичної діяльності Б.Хмельницького, то продовжує привертати увагу як його внутрішня політика, так і зовнішня. У першому випадку народницька історіографія недооцінювала главу держави, дорікала йому в нібито несправедливій соціальній політиці, хоча насправді — це не так. Аж до сумновідомої Малоросійської колегії (1722) рівень оподаткування українського населення був де-факто незначним, а державний скарб здебільшого поповнювався зборами від торгівлі й продажу алкоголю. У разі ж, коли йшлося про виникнення нової держави на теренах Східної Європи, ситуація вимагала вміння забезпечувати відповідну геополітичну рівновагу. Листи Б.Хмельницького до московського царя (як і до інших монархів) треба розуміти, як спробу завбачливо втягнути в «козацький проєкт» усіх регіональних правителів.
Промовці акцентували на військових звитягах і мудрих державних рішеннях Б.Хмельницького, а з приводу існуючих історичних образів цієї особи, то в умовах гібридної війни пріоритетом лишається готовність протистояти фальшивим наративам російської пропаганди.
Одним із завдань конференції стало залучення до полеміки широких кіл громадськості, насамперед молоді. Загальна кількість її учасників сягнула сотні осіб, із них понад дві третини — аспіранти, студенти, учні старших (профільних) класів. Зокрема, цікаві за змістом виступи, присвячені різним аспектам Козацької революції 1648-1676 рр., становленню політичних (козацько-старшинських) еліт, безпосередньо постаті великого Богдана, а також історії релігійно-церковного питання, виникнення та формування кримськотатарського етносу, розвитку сучасної козацької педагогіки запропонували учні Черкаської гімназії №31 Я.Моляка, В.Степченко, М.Бубела, А.Форостяна, А.Молибог, А.Костенко, К. Горошко, А.Гриценко, Д.Коваленко, представниця Золотоніської гімназії ім.С.Д.Скляренка А.Щепетна. Перший досвід участі в наукових дискусіях здобувачі середньої освіти отримали спочатку на пленарному засіданні, а потім — на секційному, де й оприлюднили матеріали своїх авторських розвідок.
Юрій ПРИСЯЖНЮК, професор
