Нині стресові події стали частиною нашої реальності. Вибух, аварія, раптова звістка — й людина поруч може втратити контроль над собою: заплакати, розгубитися, завмерти або реагувати агресивно. У такі моменти важливо не розгубитися самому. Перша психологічна допомога — це не про глибоку терапію, а про прості дії, що допомагають людині відчути безпеку та опору в перші хвилини після стресу.
У стані сильного стресу людина не завжди контролює себе. Вона може не чути тих, хто звертається, плутатися в думках або різко реагувати. Варто розуміти, що це — нормальна реакція на небезпеку. В такі хвилини важливо, щоб поруч був хтось спокійний і врівноважений.
Щоб не розгубитися в критичний момент, варто запам’ятати кілька базових принципів першої психологічної допомоги. Головне правило — не нашкодь.
Ось що категорично не можна робити:
1. Змушувати розповідати деталі. Фрази на кшталт «Розкажи, як це було?» повертають людину в травматичний момент. Якщо вона захоче — поділиться сама.
2. Використовувати шаблонні фрази — «Все буде добре», «Заспокойся», «Ти повинен радіти, що вижив». Такі слова знецінюють почуття і можуть погіршити реакцію.
3. Обіймати та торкатися без дозволу. Для людини в шоковому стані тактильний контакт може сприйматися, як загроза. Спершу варто запитати — «Можна взяти тебе за руку?» або «Можна тебе обійняти?».
4. Створювати марні надії та давати обіцянки. Не варто говорити «Допомога вже їде», якщо ви не впевнені в цьому.
5. Використовувати складні терміни або довгі пояснення. Говоріть просто та коротко.
Що варто робити:
1. Забезпечити базові потреби: вода, їжа, тепло — це дасть сигнали до мозку, що, незважаючи на стрес, організм продовжує функціонувати.
2. Якщо людина говорить — не перебивайте, кивайте, за потреби ставте питання — дайте їй висловитися. Якщо мовчить — просто побудьте поруч.
3. Якщо чогось не знаєте — чесно скажіть: «Я не знаю, але спробую дізнатися».
4. Знайти тихе місце — по можливості ізолювати людину від натовпу та зайвого шуму.
Після того, як ви забезпечили базові потреби та створили контакт, важливо знати, як реагувати на конкретні стани стресу — вони можуть виглядати страшно, але це — природна реакція організму на ненормальні обставини.
У стресових ситуаціях людська психіка демонструє широкий спектр адаптивних механізмів, які є природною спробою організму впоратися з надмірним навантаженням.
Найчастіше спостерігають такі стани, як:
ступор (людина застигла, дивиться в одну точку) — це найсильніша захисна реакція. Людину не можна сильно трясти. Говоріть тихим, розміреним голосом, будьте поруч;
нервове тремтіння (людину трясе, ніби від холоду) — це вихід напруги. Помилка: намагатися обійняти, щоб зігріти і зупинити тремтіння. Правильно: не заважати. Тремтіння має пройти саме, інакше напруга піде всередину і викличе біль у м’язах;
агресія (крик, злість) — людина не зла, їй боляче й страшно. Не сприймайте це на свій рахунок, не сперечайтеся. Дайте «випустити пару», але слідкуйте, щоб вона не нашкодила собі чи іншим;
плач — сльози вимивають гормони стресу. Не заспокоюйте словами «Не плач», «Все буде добре». Навпаки, дайте виплакатися;
істерика — вона заразна для оточуючих. Якщо можливо, відведіть людину вбік. Говоріть чітко, коротко, наказовим тоном: «Подивись на мене», «Випий води».
Перша психологічна допомога — це про безпеку, контакт і підтримку. Ваше завдання — не вилікувати, а допомогти людині знову відчути ґрунт під ногами.
Щоб навчитися правильно реагувати в кризових ситуаціях і впевнено надавати першу психологічну допомогу, приходьте на заняття з психологічної підготовки до Центру підготовки громадян до національного спротиву. Практичні навички та алгоритми дій допоможуть не розгубитися у складний момент. Детальна інформація на сайті: nacsprotyv.ck.ua.
Надія СІЧКАР
