У липні представники Національної спілки журналістів України і Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» відвідали Японію на запрошення Японського фонду майбутніх поколінь (Japan Offspring Fund JOF). Із-поміж чотирьох членів української делегації, двоє — секретар НСЖУ Сергій Шевченко й президентка ВБФ «Журналістська ініціатива» Людмила Мех — прибули в Токіо з Косова, де під час війни перебувають під професійним захистом і мають змогу активно працювати. Ще двоє — авторка цих рядків, а також фрілансерка Олена Макаренко, які не залишали рідну країну впродовж усього періоду повномасштабного вторгнення, — з Черкащини, самого серця України.
Програму закордонного візиту українських медійників до країни, де найперше сходить сонце, визначила повномасштабна війна. Головною метою було донести до іноземної авдиторії правду з перших уст працівників інформаційної сфери — про страхіття російської агресії, геноцид і воєнні злочини, які чинять окупанти, а також про інформаційний фронт, на якому щодня журналісти відбивають атаки московської пропаганди. А ще творчий десант із України прагнув залучити широку громадськість Японії до волонтерської, доброчинної допомоги народові дружньої держави.
Із перших днів поїздки ми відчували надзвичайну підтримку політичних і громадських діячів Японії в бажанні почути правду про сучасну війну, яка сколихнула світ.
Через воєнний стан в Україні черкащанам довелося летіти в Токіо з Варшави з пересадкою в Франкфурті-на-Майні. У Польщі перед нами постала проблема оперативно отримати візу на в’їзд до Японії, адже прагнули взяти участь у запланованих офіційних, громадських та медійних заходах. Як правило, в амбасаді візу надають упродовж п’яти днів. Через тривале очікування дозволу ми мусили б просити японську сторону вносити корективи до плану візиту. Допомогти у вирішенні непростого питання взялися японські політики й організатори нашої поїздки. Дієву підтримку надав відомий депутат від Ліберально-демократичної партії, член Палати представників парламенту Моріяма Масахіто. Попри зайнятість у виборчій кампанії, політик кілька разів особисто телефонував послу Японії в Польщі з проханням сприяти українським медійникам. Після ґрунтовних перемовин візу надали за кілька годин.
І надалі учасники делегації постійно відчували підтримку японської влади, авторитетних громадських діячів, представників організацій і підприємств, які співчувають Україні. Тут ми відчули, наскільки багато свідомих японців прагнуть почути від журналістів з України, які фіксують злочини агресора, правду про події в нашій країні, та висловлюють готовність підтримати медійну спільноту в її важливій діяльності.
Опікувався українською делегацією виконавчий директор JOF, громадський діяч і редактор журналу Джунічі Ковака. Це завдяки його енергійним об’єднавчим зусиллям був забезпечений приїзд учасників, їх комфортне проживання та участь у всіх заходах. У Сайтамі ми спілкувалися з керівництвом і активістами JOF, зокрема Марутою Харуе, Томое Кікучі, а також із багатьма японськими колегами, які готували публікації про візит представників медіа з України.
Попри організаційні труднощі з карантинними безпековими застереженнями, від яких ми раптово відійшли через війну, українська делегація інтенсивно працювала відповідно до запланованих заходів. Ми стали учасниками багатьох інформаційних заходів, що відбувалися не лише в японській столиці чи в Сайтамі, що входить до Токійської агломерації, а й у південній частині країни — місті Фукуока, де діє об’єднання українців. Це було спілкування з громадськістю, пресою, представниками організацій і підприємств, які підтримують Україну в час біди.
Під час зустрічі у посольстві України в Японії з Надзвичайним і Повноважним Послом Сергієм Корсунським українські журналісти висловили вдячність іноземним партнерам і благодійникам з Країни Вранішнього Сонця за потужну громадську фінансову та моральну підтримку. Серед щирих друзів України — корпорація GREEN COOP, офіс якої працює в Фукуоці. Спільнота, чий бізнес пов’язаний здебільшого з аграрною сферою, підтримує й працівників інформаційної сфери. Творчий десант з України відзначив їхніх представників почесним знаком і дипломом НСЖУ.
Надзвичайний і Повноважний Посол Сергій Корсунський інформував медійників про напрями й обсяги допомоги, яку надає уряд Японії Україні, а також про підтримку офіційним Токіо економічних санкцій проти держави-агресора. Дипломат наголосив на важливості ініціатив великого бізнесу та громадських організацій у допомозі українцям, зокрема й у галузі інформаційної діяльності. За його словами, інтерес японського народу до України нині безпрецедентно великий, і така ж підтримка на всіх рівнях, а найголовніше — в суспільстві.
Найбільш яскравим епізодом візиту в Японію стало щире спілкування зі всесвітньо відомим скрипалем Олегом Крисою, родом із України, а нині — громадянином США. В свої 80 років він прилетів з Америки до Країни Вранішнього Сонця, щоб своїм мистецтвом вкотре підтримати Україну. Спільно з очільницею японсько-української асоціації мистецтв Чіє Савадою впродовж одного дня вони провели два чудові доброчинні концерти. Саме там, у Сайтамі, невеличка делегація українців побачила й почула, як муза славетного маестро несе всьому світові невмируще гасло «Слава Україні і її Героям!». Митці створили атмосферу єднання, співпереживання та щирої підтримки українців у час війни. Артисти виконали низку творів українських композиторів Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Мирослава Скорика, Євгена Станковича. А ще на «біс» — відому пісню «This Land Is Your Land», яка лунала в «оновленому» вигляді — у ній згадано українські міста Маріуполь, Чернігів та інші, які зазнали атак, руйнувань та людського горя. Багатьох схвилювала до сліз «Молитва за Україну» — урочиста пісня, відома під назвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» як духовний гімн України. А наприкінці концертів було натхненне, піднесене виконання Державного Гімну всіма учасниками концерту й глядацьким загалом українським і японським. Відбувся тут і онлайн зв’язок із Києвом, під час якого лунали вітальні слова голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка, добрі побажання глядачам і діячам культури від інших українців, які перебувають на землі, де триває війна.
Упродовж більш ніж двох тижнів перебування в Японії ми, журналісти, дали чимало розгорнутих інтерв’ю японським колегам. Розповідали, як українські працівники ЗМІ дають відсіч пропаганді з боку держави-терориста, яка вчиняє в Україні геноцид, скоює воєнні злочини та прагне брехнею вводити в оману світ — поширює фейки й дезінформацію про вигаданий «український нацизм». Насправді у цій кривавій війні українська нація бореться за виживання й захищає свій цивілізаційний вибір — демократію і свободу. Стояти в обороні цих найважливіших цінностей — найперший професійний обов’язок медійників.
Після низки публічних заходів надійшли пожертви японців на окремий рахунок НСЖУ — у створений творчою спілкою Фонд пам’яті загиблих журналістів. Від підприємців Anzen style у Сайтамі прийшли кошти для виплат дітям і членам родин журналістів, які через війну втратили життя. Зробив пожертву з власних заощаджень і відомий у Японії майстер айкідо Такеда Йошінобу (Takeda Yoshinobu). Найбільшу підтримку надала репортерам війни японська компанія GREEN COOP, яка переважним чином забезпечувала візит. Допомогу надавали й багато простих людей, які переказали власні гроші.
В Україні вже приймаються заявки від журналістів і медійних організацій щодо потреб допомоги зі згаданого фонду. Акцент — на фізично постраждалих журналістів та тих ЗМІ, які втратили матеріальну базу на окупованих територіях.
Цей візит у далеку Японію був візитом народної дипломатії. Учасники делегації — не владці й не політики. Ми прагнули засвідчити світові відповідальну роль журналістів у діалогах із людьми, готовими підтримувати Україну. Тут справді відчули, що до представників ЗМІ, а надто до авторитетних об’єднань в інформаційній сфері, є велика довіра: з НСЖУ, як відомо, співпрацюють ЮНЕСКО, Європейська і Міжнародна федерація журналістів, інші міжнародні організації.
Кореспонденти іноземних ЗМІ прагнули побачити війну українськими очима: запитували медійників і про особисто пережите, й думки щодо фактів та подій, які замовчують або перекручують кремлівські пропагандисти. Японські колеги давали зрозуміти: робота українських журналістів, які пишуть правду й фіксують злочини окупантів, не дає змоги ворожій пропаганді розгнуздано творити «паралельну реальність» і обманювати весь світ дезінформацією про те, що насправді чиниться в Україні.
Місія українських журналістів у Японії триває, двоє українських медійників продовжують працювати в цій країні. Днями вони побували на Українському саміті миру в Японському університеті економіки. Там студенти-українці провели презентацію — ілюстровану розповідь про свою країну, її культуру, історію та війну, яку розв’язав злочинний кремлівський режим.
Зацікавив японців і приклад регіональної газети «Черкаський край», яка після 24 лютого продовжила випуск паперового видання, але через відсутність реклами та будь-яких фінансових надходжень члени колективу працювали як волонтери. Японських колег дещо здивувало, що українська влада не має можливості потужно підтримувати українські ЗМІ як інструмент в інформаційному протиборстві. Адже у важливих проєктах ЗМІ в Японії завжди відчувають підтримку влади. Члени делегації пояснили, що сьогодні левова частка ресурсів держави йде на забезпечення фронту всім необхідним. Тому медійникам часто доводиться волонтерити або просити допомоги, аби вижити й виконати свій обов’язок у цій війні.
На підтримку колективу редакції газети «Черкаський край», який із початку війни не отримував заробітну плату, японські колеги зібрали й переказали благодійні кошти в еквіваленті 1000 доларів. І висловили сподівання, що газета з більш ніж сторічною історією витримає випробування воєнного лихоліття.
Тетяна КАЛИНОВСЬКА
