Юні вихованці боксерського клубу «Червона Слобода», який підтримує однойменна громада в Черкаському районі, досягають висот спортивної майстерності, перемагають на змаганнях різних рівнів. Нині вже є серед них кандидати в майстри спорту та майстри спорту, переможці обласних і всеукраїнських турнірів. Для багатьох юнаків цей спортивний клуб став ще й майданчиком для майбутніх життєвих висот: їх запрошують до навчальних закладів, працювати в силових структурах.
Учить дітей та підлітків філософії переможного бою легендарний у спортивних колах наставник Анатолій Перепелиця.
— Сьогодні я впізнаю в цих наполегливих юних бійцях себе, — розповідає Анатолій Анатолійович. — Семирічним мене привів у спортивну секцію батько, який захоплювався боротьбою. Батько був незаперечним прикладом: сам постійно займався спортом і залучав до занять із фізпідготовки й мене. З того часу я займався у різних структурах: у «Зеніті», товаристві «Трудові резерви», що були провідними спортивними осередками.
Спортивні результати Анатолія Перепелиці вражають. Він — двократний чемпіон України, вісім разів перемагав у всеукраїнських змаганнях «Трудових резервів». Три роки виступав у складі збірної України. Двічі вигравав союзні змагання по «Трудових резервах», освітянську спартакіаду. Загалом провів 148 боїв. Фах викладача здобув у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.
За три останні роки його вихованці буквально з «нуля» досягли чималих успіхів. Їх поважають суперники, й не лише у Черкасах, подекуди навіть заздрять, бояться, тому що хлопці з Червоної Слободи завжди впевнено боксують і досягають перемог.
У клубі займаються дві різновікові групи по 10-12 хлопців від 8 років. Серед вихованців Анатолія Перепелиці вже є визнані лідери. Тренер із гордістю називає імена цілеспрямованих амбітних вихованців Юрія Стельмашова, Андрія Скринського, Костянтина Сліпчука, Нікіти Негруна.
Костянтину Сліпчуку — всього одинадцять, у спорті він уже три роки. Цим вихованцем дуже гордиться тренер, вважає його спортивною надією краю.
— Мій еталон — український боксер Василь Ломаченко, — зізнається Костя. — У нього дуже влучні удари, чіткі рухи, відпрацьована техніка. Цього всього нас учить тренер, доводить наші вміння до автоматизму. Спортом займається й моя молодша сестра Маргарита. Вона — гімнастка.
Нікіта Негрун додає, що заняття у боксерському клубі розвивають стратегічні навички, вчать його витривалості, вмінню контролювати емоції в протистоянні труднощам.
Чотирнадцятирічний Марк Мусатов має у власному заліку чемпіонський титул Черкас. На тренування прийшов за прикладом старшого брата Давіда, нині студента, якому набутий досвід допомагає і в інших сферах, зокрема в навчанні. Боксерський клуб відвідує майже три роки, і це для нього не просто захоплення, а «зміст усього життя»:
— Бокс виховує в характері впевненість, стриманість, дисципліну, — вважає юний спортсмен. — Цей вид спорту робить людину більш досконалою. Формує найкращі якості: силу, хоробрість, справедливість, чесність, дружбу. Наполегливість і старання стають головними рушійними силами в усіх моїх справах.
Андрій Скринський, який боксує шість років, а в останні роки тренується в Анатолія Анатолійовича, торік досяг рівня кандидата у майстри спорту.
— Тренер віддає нам увесь свій вільний час і вкладає всю душу, — хвалиться наставником Андрій. — Навчає, щоб ми не пасували перед труднощами, прагнули високих результатів. І йому це вдається.
З ним погоджується Юрій Стельмашов. Хлопець у боксі теж шість років, половина з яких припадає на заняття з Анатолієм Перепелицею.
— Нам дуже пощастило з тренером: він витягує нас із нуля на всі сто. Кожного надихає його приклад, хотілося б досягти такої ж майстерності, — каже Юрій.
Артем Коломієць вважає бокс найбільш «крутим» видом спорту. За два роки занять він настільки оволодів технікою, що здобув кілька призових місць на змаганнях різного рівня — міста, області. Мріє перемогти в чемпіонаті України.
Попри війну, червонослобідські боксери їздять на престижні турніри, де гартують уміння перемагати.
— Змагання мають на меті виявлення ступеня закріплення бойових навичок, умінь на етапі формування індивідуальної манери ведення бою, а також відбір перспективних спортсменів, — переконаний Анатолій Перепелиця. — Щиро вдячні голові Червонослобідської територіальної громади Олександру Литвиненку та заступниці голови Вікторії Церковній за підтримку спортивного духу хлопців. Дякуємо всім, хто в такий непростий для України час докладає зусиль для проведення різноманітних спортивних заходів та залучення молоді до занять спортом. Наша мета — допомогти батькам виростити дітей здоровими, порядними, чесними та мудрими… Вони керуватимуть країною, коли нам буде по 70-80 років, і ми маємо бути впевнені в тому, що віддамо її в надійні руки.
Тетяна КАЛИНОВСЬКА
