«Нащо чужу цілувати, своїй жалю завдавати…»

Вислів «наносити удар» порушує лексичні норми української мови — звертає увагу Інститут мовознавства імені O.O.Потебні.

Правильно — завдавати удару. Дієслово «наносити» означає передусім «приносити багато, значну кількість чого-небудь»: діти нанесли снігу в хату. Друге значення: «захоплювати із собою, нести й нагромаджувати в певному місці (про вітер, повінь, опади»: течія нанесла мулу. Третє — «позначати на папері; покривати шаром чогось»: нанести на мапу познач­ки.

Натомість у значенні «чинити, заподіювати комусь щось неприємне» потрібно вживати дієслово «завдавати»: втрат, збитків, прикрощів. Сполучається це слово переважно з іменниками негативного забарвлення, які позначають щось неприємне, небажане: біль, жаль, клопіт, морока, тортури, труднощі, туга.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *