Прикро, але — факт
Нинішня весна із затяжною прохолодою і надмірними опадами таки стала справжнім випробуванням для всіх хліборобів — цього ніхто з селян не заперечить. Та, як показав час, на цьому хліборобські випробування та погодні витребеники не припинились з приходом літа. Бо підійшла пора жнивувати, а погода підсунула свій сюрприз, замінивши надмірну спеку частими дощами та грозами. Багато хто не те що не розгорнув жнива широким фронтом, а навіть не зміг їх в оптимальні строки розпочати. Тож нині не дивина побачити необмолочені посіви ячменю, а в декого ще й досі на поле озимого ріпаку комбайн не виїжджав. Всяке трапляється на польових обширах Черкащини й сусідніх областей.
Що ж стосується СПОП «Відродження», то скажу, що тут були готові до будь-якого варіанту жнив, а тому сприятливого часу не згаяли не те що днину, а навіть погожу годину.
— Жнива у нас розпочались із молотьби озимого ячменю, з ним впорались у більш-менш стислий термін і в найоптимальніші строки, — розповідає генеральний директор групи компаній «Відродження» Юрій Васильович Ляшенко. — Тепер ведеться збирання основної продовольчої культури — озимої пшениці. Труднощів і непередбачуваних погодніх перепон не бракує, але на сьогодні (вівторок, 25 липня. — Автор.) обмолот здійснено на 45 відсотках ранніх зернових.
Цікавлюся в Юрія Васильовича, чи гарна врожайність на полях, де вже завершено молотьбу.
— Якщо бути відвертим, то врожай не той, на який сподівались, нижчий від очікуваного, — відповів він. — Та це, як кажуть, лише пів біди. А ось закупівельна ціна на збіжжя нового врожаю зовсім не та, на яку воно заслуговує. Часто-густо нам пропонують такий мізер, що його й ціною не назвеш. Багато фермерів і керівників СТОВ та ПСП перебувають просто в розпачі, коли чують цінову пропозицію зернотрейдерів. Бо затрати вони мали величезні: як на добрива й на засоби захисту рослин, так і на паливно-мастильні матеріали, запасні деталі до техніки тощо. За невеликим винятком якість зерна ранніх культур нинішнього року задовільна, вони заслуговують на значно вищу оптову ціну.
Не боротись, а професійно шукати вихід
Вести жнива влітку другого року повномасштабної війни багатьом (особливо дрібним фермерським) господарствам нелегко ще й із тієї причини, що подекуди значна кількість механізаторів і водіїв пішла воювати. Не виняток і «Відродження» — не один тутешній хлібороб поміняв кермо трактора, штурвал комбайна чи автівки на автомат, кулемет, гранатомет чи міномет. Відомо, що ось зараз воюють на фронті водії «Відродження» Микола Лісовенко та Дмитро Череватюк, механізатор Руслан Лопата та інші їхні земляки.
— Не буде перебільшенням, коли я скажу, що ті, хто зараз трудяться на жнивах, працюють не те що на совість, а самовіддано, бо їхня праця наближає Перемогу, — говорить Юрій Ляшенко. — А якщо відкинути пафос і бути точнішим, то ми не боремося з природою та її примхами, а професійно шукаємо вихід із ситуації, яка складалась і виникає мало не щодень. Сказане стосується як наших спеціалістів і керівників виробничих підрозділів, так і звичайних трудівників.
Ці слова Юрія Васильовича найбільшою мірою стосуються головного агронома СПОП Анатолія Гайдаша, який щохвилинно слідкує за пульсом жнив. Простий приклад: у день мого приїзду в господарство мала молотитись пшениця на одному полі, а коли я туди прибув, то збиральна техніка вже звідти перемістилась на сусіднє. Воно зовсім поруч, але всі комбайни покинули попередній лан.
— Бо на цьому полі зерно виявилось на кілька відсотків сухішим, ніж на тому, де до зливи вівся обмолот, — пояснив Анатолій Григорович. — І суть не в сорті чи в рясніших опадах, а в тому, що грунт на цих полях дещо різниться: на попередньому він більш вологий, а на останньому — швидше протрях, бо, як кажуть, не такий глеїстий.
Що ж стосується грунту, то до нього у хліборобів «Відродження» справді бережливе, можна б навіть сказати — синівське ставлення: щоб не трамбувати землю колісьми важких автозерновозів, тут для забору намолоченого збіжжя з бункерів використовують кілька перегружчиків. Вони й вивозять намолочену пшеницю з лану на польовий шлях, де перевантажують у кузови важких зерновозів.
— А загалом дощі хоч і дещо пригальмували жнива ранніх зернових, та вони неабияк корисні пізнім зерновим і технічним культурам, — говорить Анатолій Гайдаш. — Не зайві вони й для силосної кукурудзи та трав на сіно. Як кажуть, немає лиха без добра.
Василь Марченко,
Шполянщина
