Колись, десь отак років із 55 тому, довелося почути від одного, вже літнього віку, агронома Василя Литвина просту мудрість: «Нова весна ніколи не буває подібною до минулої так само, як і прийдешнє літо не буде схоже на минулорічне. Бо в кожного року є обов’язково свої відмінності, свої особливості. Двох однакових весен чи літ не буває».
Згадую ці слова людини, якої вже давно немає на цьому світі, й не перестаю дивуватися цій простій чи то хліборобській, чи швидше — житейській мудрості, її глибині й вичерпній всеосяжності. Дійсно, двох однакових весен чи літ не буває, а тим більше, коли до природного перебігу погоди додається ще й економічний чи суспільний чинник.
До проблем погодних доплюсувалися ще й рукотворні
Складна, чи то пак, — нелегка весна нині випала для хліборобів — цього ніхто не заперечить. Бо на аскетичний характер цьогорічної весни наклалася ще й тяжка та травмуюча печать військового лихоліття. Як і переважна більшість фермерів та керівників агропідприємств Шевченкового краю я не поділяю бадьорого оптимізму деяких столичних чиновників, що попри воєнний стан із «посівною справились» і все у нас в аграрній сфері окей. Із новорічним посіванням дійсно було все окей, а ось із весняної сівбою «окею» не сталось. Нереалізоване торішнє збіжжя в коморах лежить, а коштів на сівбу було обмаль. Проблемою з проблем стала захмарна ціна на дизельне паливо та бензин і банальна повна їх відсутність у постачальників. Свою підніжку підставило здорожчання добрив та засобів захисту рослин. Слава Богу хіба що за те, що не велись бойові дії на ланах Черкащини, бо такі площі просто б випали з цьогорічного обробітку. Так міркую тому, що сам, власними очима, бачив, що одне-єдине поле, яке зазнало обстрілу і вибухів на Черкащині, було засіяне лише
2 червня. А до цього тут працювали сапери, які знешкоджували нерозірвані боєприпаси, і звичайна техніка та селяни, які визбирували осколки смертоносних дарунків «руского міра». Ними наш самозваний «старший брат» щедро всіяв цей клаптик землі на західних теренах області. Добре, що такий кусник пошматованої вибухами й осколками ріллі порівняно невеликий…
На догляді за посівами не економимо
Але це обстріляне поле на Черкащині — єдине, яке зазнало такого рукотворного лиха. Вся решта ланів мають щось таки уродити, якщо витримають удар погоди й удар економічної лихоманки. Говорячи про погоду, маю на увазі посуху, а надто — спеку останніх тижнів, яка вдарила по посівах. Рідко де є ниви, які мають чудовий вигляд — в основному там, де були локальні, хай і невеличкі дощі. Бездощів’я і спека позначилися на сходах багатьох культур. І тут дуже важливо підтримати рослини і вчасним підживленням, і їх захистом як від хвороб та шкідників, так і від бур’янів. Бо останні мають кращу адаптацію до аномальних умов погоди, багато з них витримують і бездощів’я, і спеку в 33-35 градусів, що стоїть у ці дні.
— Щоб мати врожай, про нього треба сповна дбати, я вже якось вам говорив про це, — нагадав мені під час нашої зустрічі генеральний директор групи компаній «Відродження» Юрій Васильович Ляшенко. — Не просто зараз із коштами, не щедро зараз у кишені багатьох як фермерів, так і самодостатніх колись агропідприємств, ба, навіть тих, кого відносять до розряду латифундистів. Багато хто, підбивши баланс після сівби, побачив, що вже працює собі на збиток. Не дивно, що після такого висновку багато в кого зникне інтерес до цьогорічного поля, а дехто втратить інтерес і до хліборобства загалом. Дещо впевненіше почуватиметься той, хто, як і ми, має тваринництво. Бо ця галузь у скрутні роки завжди хоч якоюсь копійкою рятувала хлібороба від труднощів, завданих рільництвом. Ми зважили й обміркували все детально й ретельно, і всі наші керівники й фахівці дійшли висновку, що спрощувати агротехніку, уникати деяких технологічних операцій рівноцінно тому, що завдавати болю чи збитку самому собі. Тому всі посіви як зернових, так і технічних культур обробляються нині так, як і попереднього року. Вони були вчасно і підживлені, й оброблені засобами захисту.
— Нині розпушуємо міжряддя кукурудзи, обробляємо гербіцидами соняшник, — розповів головний агроном СПОП «Відродження» Анатолій Гайдаш. — Останній, зокрема, обробляється препаратом «мілодар дуо», що істотно впливає на ваточник сирійський, якого зі спекотними роками побільшало в наших краях. Доводиться нелегко, бо гербіцидом посіви можна обробляти лише за температури повітря не вище 25 градусів. Отож вибираємо таку пору доби, щоб повітря було прохолодніше за цей критичний максимум.
І нива для осінньої сівби готується
У господарствах групи компаній «Відродження» успішно заготовили як сінаж, так і сіно для молочного стада. Але на деяких ділянках, де росли кормові культури, робота триває. Бо хлібороби «Відродження» не забули оту стару істину, що одним із найкращих попередників для озимої пшениці є поле з-під багаторічних бобових трав, зокрема — люцерна. Отож частину площ люцерни після збирання травостою продискували, а зараз — орють. Дискування дало змогу як знищити залишки рослин, так і уникнути великих грудок землі при оранці. На останню роботу поставили потужного новенького Джон Діра-410 на гумових гусеницях. Вони такої ширини, що дозволяють попри солідну вагу масивного трактора мінімально ущільнювати грунт. А тягне цей трактор оборотного восьмикорпусного плуга. Тож той шматок лану, де працював цей агрегат під орудою Сергія Дашка, вже давно зорано і земля відпочиває, готується до майбутньої осінньої сівби.
Василь МАРЧЕНКО,
фото автора.
Шполянщина
