Найбільша кількість досліджень, які зараз проводять фахівці Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, пов’язана з ідентифікацією осіб. Зокрема поширені зараз ДНК-дослідження та портретна ідентифікація. ДНК-ідентифікація дає майже стовідсотковий результат, і можна визначити особу, яка загинула чи зникла безвісти. Чому саме ці інструменти зараз найактуальніші, запитуємо в керівництва центру.
Основне завдання Центру в час війни залишається таким же, як і в мирний час — експертне забезпечення розкриття та розслідування злочинів правоохоронцями, пояснює директор Черкаського НДЕКЦ Василь Аксьонов:
— Окрема категорія злочинів — експертизи щодо війни, які доводять факти російської агресії. У наш час це стало одним із головних завдань наших експертів. Від жовтня 2022 року, коли наші експерти стали працювати з новим аналізатором, провели перше ДНК-дослідження, й до сьогодні ми працюємо в цьому напрямку. Зараз у кожній області фахівці експертної служби проводять такі дослідження, мають ДНК-ідентифікатори. Черкащани були, так би мовити, серед першопрохідців. У цьому напрямку плідно співпрацюємо з підрозділами Національної поліції, які мають у своєму розпорядженні пересувні лабораторії з ДНК-аналізаторами. Ця співпраця допомогла, зокрема, під час ракетного удару по багатоповерхівці в Умані: тоді менше, ніж за дві доби, вдалося встановити особи всіх загиблих. Другий ДНК-аналізатор отриманий у грудні 2023 року. Трьом областям — Рівненській, Хмельницькій та Черкаській — посприяв у цьому уряд Швейцарії. Ще один такий прилад значно прискорив виконання експертиз. Держава повністю забезпечує нас витратними матеріалами для таких досліджень.
З жовтня 2022 року експерти сектору біологічних досліджень Черкаського НДЕКЦ виконали понад 1600 експертиз. З них експертиз, пов’язаних з війною, — понад 1250. Портретних експертиз виконано більше 50.
Черкаські фахівці готові працювати в повнопрофільній ДНК-лабораторії, де передбачена робота з більш потужними приладами, адже пройшли навчання та вже мають відповідний досвід, здобутий у столиці. Але планам створення лабораторії завадила війна, хоча робота в цьому напрямку триває.
Про деталі таких досліджень розповів Сергій Бандура, заступник директора центру.
— Не всі тіла загиблих військових та цивільних осіб можна ідентифікувати без допомоги ДНК-експертизи. Щоб зробити таке дослідження, потрібен біоматеріал близьких родичів загиблого (на сайті МВС України, ДНДЕКЦ МВС та Черкаського НДЕКЦ є детальні роз’яснення для родичів військових, як пройти відповідні процедури). Щодо кожного зниклого безвісти ведеться окреме кримінальне провадження й за потреби призначається ДНК-експертиза. Черкащина — одна з тих областей, де проводять найбільше ДНК-експертиз. Більшість роботи лягає на плечі чотирьох фахівців-біологів Центру. Зараз на виконанні — близько 400 експертиз. 90 відсотків із них пов’язані зі зниклими безвісти й тими, хто загинув.
На моє запитання, що найважливіше в цій роботі, Сергій Іванович зауважив, що під час експертизи не можна обирати, що важливіше — точність чи швидкість. Усі параметри мають бути максимально вивіреними й точними. Адже праця експертів достеменно встановлює особу загиблого воїна, помилка тут недопустима. Але й зволікати в нинішніх умовах — не можна. Тому злагоджена робота усіх фахівців зараз дуже важлива.
Сергій Бандура відзначив і зростання професійного рівня експертів Черкаського НДЕКЦ. Сюди вже їздять колеги з кількох областей на стажування за окремими напрямками досліджень.
Експерти розповіли, що в їхній практиці були й щасливі випадки, коли взяті зразки для ДНК-експертизи не знадобилися — людина, яку вважали зниклою безвісти, знаходилася. Розкрили деталі й іншого виду дослідження — портретної експертизи. Її, серед іншого, використовують і щодо осіб, які перебувають у полоні ворога. За фотографіями, відео, скріншотами, використовуючи спеціальні методики, встановлюють, хто саме на зображенні. Один із напрямків портретної експертизи — ідентифікація зрадників та колаборантів. Усі згадані дослідження роблять безкоштовно, в рамках кримінальних проваджень. Висновки експертів НДЕКЦ лягають у матеріали судової справи.
— Розуміння спільної мети зміцнило взаємодію експертів із правоохоронними органами та іншими експертними і науковими установами, — ділиться думками Василь Аксьонов. — Війна зумовила зміни й у методиках проведення експертиз. Серед напрямків роботи експертів у таких умовах — і оцінка майна, транспортних засобів, будівель, які знищує ворог. Якщо згадати горезвісний приліт по Умані, більшість майнових та пошкоджень транспортних засобів були визначені фахівцями Черкаського центру. Експертизи вже стали матеріалами кримінального провадження.
Звісно, зараз ніхто не відшкодує подібні збитки. Головне сьогодні — фіксація неадекватних дій країни-агресора, вважають експерти. Адже люди потроху відновлюють і будівлі, й транспортні засоби — треба жити й працювати далі. Попереду — міжнародні суди, які визначать долю злочинців, розміри репарацій та компенсацій. Вони потребуватимуть конкретних доказів та результатів досліджень.
За словами Василя Аксьонова, війна згуртувала колектив Центру, де зараз працює 125 осіб. Із перших її днів колеги перебувають на фронті, всього до лав ЗСУ пішло 14 фахівців. Зараз у війську служать 8 осіб. Тому в тилу маємо робити свою справу якісно та допомагати, тим, хто у війську.
На фото: Завідувачка сектору біологічних досліджень та обліку Катерина Мосіюк (в 2021 році була заохочена подякою МВС України як один із найкращих експертів Експертної служби МВС України) та старший судовий експерт сектору біологічних досліджень та обліку Ольга Карасьова «чаклують» над ДНК-аналізаторами.
Роман Кирей
20 червня фахівці НДЕКЦ України відзначають День експертної служби. Журналісти «Черкаського краю» приєднуються до вітань. Бажаємо здоров’я, успіхів у всіх справах та найшвидшого втілення спільної мети — Перемоги над ворогом та миру в Україні.
Читайте також: Якого лиха може накоїти незаконна зброя
