День Української Державості, який цьогоріч уперше був відзначений в Україні 28 липня, ще раз підтвердив єдність нашого народу в боротьбі за свою державу, яка має більш ніж тисячолітню історію і яка розбудовувалася й захищалася поколіннями наших предків ще з часів хрещення Київської Русі.
Звеличений ратними подвигами, козацькою славою й Драбівський край, де живуть віддані своїй землі та Україні мужні, працьовиті й доброзичливі люди, об’єднані в Драбівську територіальну громаду, до складу якої входять 18 населених пунктів із адміністративним центром у селищі Драбів.
Як одна згуртована родина, яка спільно долає випробування воєнного часу і продовжує працювати на благо своєї спільноти і країни, зустріла Драбівська ТГ й свято Української Державності. Було вшановано пам’ять героїв-односельців, які віддали свої життя за Перемогу у війні, розв’язаній російським агресором. У Перемогу вкладають свою працю на трудовому фронті й трудівники Драбівщини, кращі з яких були нагороджені цього дня грамотами Золотоніської районної державної адміністрації та відзнаками Драбівської селищної ради. Єднали серця людей, надихали вірою в майбутнє й патріотичні пісні, які на цьому святі виконували учасники художньої самодіяльності Драбівського центру культури і дозвілля.
«Життя переможе!» — під таким гаслом діє Драбівська територіальна громада, яка, попри всі сьогоднішні надскладні виклики, рухається вперед. Про те, як діє громада, які завдання ставить перед собою і як їх вирішує, — й наша розмова з селищним головою Драбівської територіальної громади Світланою Орел.
— Світлано Іванівно, Драбівщина завжди була й сьогодні залишається однією з головних житниць Черкащини. Та й сам ландшафт цього регіону з його упорядкованими, щедрими на збіжжя полями, нагадує гостинний стіл, на якому всього доволі — й для потреб людей, і для економіки держави. Такі ж у цьому краї й люди — відкриті, привітні, доброзичливі.
— І я щаслива тим, що тут народилася, виросла серед цих людей і працюю для покращення їх далеко непростого життя. Роботи в цьому плані завжди було і тим більше зараз, під час війни, залишається неміряно. Але й долаємо ми наші проблеми спільно. Активно працюють виконавчий комітет селищної ради, всі його структурні підрозділи, депутатський корпус, старости сіл. Нас підтримують агропідприємства, малий і середній бізнес, громадськість. І за це я всім щиро вдячна.
Взагалі жителів Драбівщини завжди відзначали спільність дій та взаємодопомога в найскладніші періоди — як історичні, так і сучасні. А також чітко визначена громадянська позиція і непохитна любов до своєї землі й України. На цих, колись вільних військових степах, починалося осіле козацтво, яке засновувало поселення, хліборобські традиції і водночас захищало цей край від зазіхань чужинців. Ці риси мужності, стійкості, патріотизму передавалися з роду в рід і сьогодні проявилися в нашій великій громаді повною мірою. Понад двісті наших земляків у перші ж дні війни, здебільшого не чекаючи навіть повісток із військкоматів, пішли на фронт боронити Україну від рашистської орди. На жаль, маємо й скорботні втрати, які болем відгукнулися в усій громаді. Ми ніколи не забудемо подвиг наших земляків, які, виконуючи бойові завдання, загинули у війні з російським агресором. Вічна пам’ять синам Драбівщини, які віддали своє життя за незалежність України і свободу свого народу. Селищна рада взяла на себе витрати на поховання, з місцевого бюджету виділено кошти на одноразову адресну допомогу родинам загиблих.
По чотири тисячі гривень виплачуємо матеріальної допомоги мобілізованим жителям громади. В цілому її вже отримали 135 осіб на загальну суму 540 тисяч гривень. Зараз прийнято до розгляду заяви ще від 75-ти мобілізованих осіб. Дякуючи громадянській позиції жителів громади, у тісній співпраці з депутатами обласної ради Сергієм Антоновичем Буцьком, Григорієм Івановичем Плічком, а також Миколою Григоровичем Чабаном, Драбівщина систематично направляє на фронт для воїнів Збройних Сил України та жителів деокупованих територій гуманітарні вантажі, які доставляють наші волонтери — Олександр Каюк та його команда — мужні, відповідальні люди. Вони допроваджують вантажі в найнебезпечніші населені пункти, які обстрілюються рашистами. Згадати хоча б переправу гуманітарки човном через Десну до Чернігова, коли було розбомблено міст, або ж поїздки до Київської області, Харкова, Миколаєва тощо. За гуманітарну допомогу, яку надає Драбівщина Збройним Силам України, маємо Подяку від окремого полку спеціального призначення «Азов», 126-го батальйону територіальної оборони м.Київ, ДП «Київський бронетанковий завод».
— Драбівська громада прийняла й немало вимушено переміщених осіб із місць бойових дій.
— Наразі маємо понад 1,6 тисячі таких осіб. Хоча ця кількість постійно змінюється. Хтось рушає далі — в західні регіони України, за кордон. Хтось облаштовується в наших населених пунктах. У перші місяці війни було надзвичайно складно через великий потік переселенців. ЦНАП реєстрував переміщених осіб трохи не цілодобово. Щодо їх розміщення, то виконком ще до війни сформував базу з наявності в селах і Драбові вільних приміщень, тож із розселенням людей проблем не виникало. Ми створили гуманітарний центр, де вимушено переміщені особи можуть отримати все необхідне — продукти харчування, одяг, засоби гігієни, постільну білину тощо.
Для забезпечення всім необхідним внутрішньо переміщених осіб гуманітарний центр тісно співпрацює з Черкаською обласною військовою адміністрацією, Золотоніською районною військовою адміністрацією, обласною організацією Товариства Червоного Хреста, благодійним фондом «Стабілізейшен суппорт сервісез» та World Central Kitchen.
Щодо продуктів, то ми сформували відповідний резерв, якого цілком вистачить для такої кількості переселенців на два-три місяці. Ми його постійно поповнюємо, отже, й проблем із харчами, я переконана, не матимемо.
— Драбівська ТГ — велика громада, майже 16 тисяч осіб. Понад третина з них — це люди поважного віку, які також потребують особливої уваги. Чи не порушила війна виконання соціальних програм?
— У жодному разі. Драбівська селищна рада та її виконавчий комітет в умовах воєнного стану продовжують працювати відповідно до визначених законодавством повноважень щодо забезпечення стабільності та безпечної життєдіяльності мешканців громади, попередження виникнення складних життєвих обставин та вирішення соціальних проблем людей.
Діє Програма соціального захисту «Турбота» Драбівської селищної ради на 2022 рік. Діють також програми фінансування видатків на компенсаційні виплати на пільговий проїзд автомобільним транспортом загального користування на приміських маршрутах окремим категоріям громадян, компенсаційні пільгові перевезення залізничним транспортом приміського сполучення. Щодо сприяння громадянам у вирішенні соціальних проблем активно працюють усі структурні підрозділи селищної ради, старости, комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг» селищної ради, комісія по розгляду звернень громадян про надання матеріальної допомоги. До речі, тільки за перше півріччя цього року такої допомоги було надано 71 жителю громади в цілому на суму понад 185 тисяч гривень — на лікування, поховання, ліквідацію стихійного лиха, пожежі тощо. Ми щомісяця частково відшкодовуємо вартість транспортних послуг особам з інвалідністю, які проходять лікування гемодіалізом.
У лютому надали одноразову матеріальну допомогу учасникам бойових дій на території інших держав, у квітні — вдовам померлих учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та дітям, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС.
18 фізичним особам виплачуємо компенсацію за надання соціальних послуг на непрофесійній основі.
У травні надали допомогу дітям-сиротам — випускникам 11-их класів, а в липні — дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям.
З початку року найбільш вразливим верствам населення — пенсіонерам, особам з інвалідністю — було видано 152 продуктових набори, а до свята Великодня — майже 90 великодніх пасок.
На сьогодні 206 осіб із числа вразливих верств населення перебувають на обслуговуванні у відділенні соціальної допомоги вдома Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» селищної ради.
За рахунок субвенції з обласного бюджету забезпечуємо особам з інвалідністю компенсаційні виплати на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобілів та інші виплати.
Всього, що робить громада для соціально незахищених людей, не перерахувати. Кожна людина перебуває в центрі уваги, ніхто не залишається віч-на-віч зі своїми проблемами. До речі, минулого року в нашій громаді було відкрите відділення паліативної хоспісної допомоги та реабілітації, а інфекційне відділення — єдине на лівобережжі Черкащини.
Взагалі, робимо все, щоб покращити рівень життя жителів нашої громади. Приміром, у результаті непростих перемовин із сільгоспвиробниками — орендарями земельних паїв у населення — ми добилися підвищення орендної плати з шести до дванадцяти відсотків. Не всі агровиробники відразу погодилися на таку зміну ставок, переукладання договорів. Але в результаті ми досягли порозуміння — певною мірою захистили людей від економічної нестабільності.
— На території громади функціонує 10 закладів загальної середньої освіти та 8 закладів дошкільної освіти. Чи запрацюють вони 1 вересня?
— Так, 95 відсотків навчальних закладів громади вже зараз повністю готові до початку нового навчального року та наступного опалювального сезону. В інших завершується облаштування підвальних приміщень під найпростіші укриття з відповідними належними умовами перебування в них працівників та дітей. Інша справа — наскільки доцільне навчання дітей офлайн під час можливих бомбардувань, які завдають нашим містам і селам російські агресори. Вони системно знищують усе, в тому числі й заклади освіти. Сховати дітей в укритті, яким би підготовленим і надійним воно не було, вчасно й організовано вивести наляканих малюків, які ще не вміють діяти організовано, з-під загрози — це ще та проблема. За безпеку ж учнів відповідає передусім директор освітнього закладу і саме з нього запитають, раптом щось піде не так. Та навіть не це головне, а безпека дітей, яку під час бомбардувань ніхто не гарантує.
Маємо наразі вже чимало заяв від батьків, які відмовляються від офлайн навчання. І я з ними погоджуюся. Ми можемо закупити для дітей ноутбуки, планшети, надати їх учням для тимчасового користування і таким чином удосконалити дистанційне навчання, у проведенні якого вже маємо досвід через пандемію Covid-19. Діти отримуватимуть знання і перебуватимуть під захистом батьків, які й самі менше тривожитимуться. Це питання ми вирішуватимемо спільно — громадою. Школи ж, ще раз зазначу, до прийому дітей готові. Як і до нового опалювального періоду.
— У Драбівської громади все ще залишається немало проблем. І в першу чергу — це стан доріг. І хоча державну дорогу Т 24-09, яка пролягає по території громади, частково відремонтовано, але залишається ще майже 80 кілометрів обласних доріг та 300 кілометрів комунальних доріг селищної ради, більшість з яких потребують капітального ремонту.
— Стан доріг у громаді, дійсно, — критичний. Поточні ремонти ми, звичайно ж, проводимо в міру своїх фінансових можливостей, в основному — грейдеруємо, ліквідовуємо вибоїни підсипкою щебенево-піщаної суміші. Але це не вихід із ситуації. Потрібні будівництво та реконструкція дорожньої мережі, в тому числі й обласних та місцевих доріг, які перебувають на утриманні ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області».
З приводу ремонту обласних доріг, більшість ділянок яких уже, по суті, стали непроїзними, ми зверталися минулого року у вищі інстанції з проханням профінансувати їх ремонт за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Мова йшла про майже 20 кілометрів доріг. У результаті було відремонтовано 1,7 кілометра дорожнього покриття, тобто 2,1 відсотка від потреби. Роботи ж по мосту через річку Чумгак у селі Перервинці перенесли на березень цього року. Але, на жаль, почалася війна.
Щодо доріг комунальної власності, які підпорядковані громаді, то в цьому й наступному роках ми, попри все, плануємо провести ремонти хоча б по одній вулиці в кожному населеному пункті. І це буде зроблено.
Так, сьогодні громаді доводиться діяти в досить складних економічних умовах. Але ніхто не збирається опускати руки, або бути стороннім спостерігачем у випробуваннях, які нам доводиться долати. Драбівська територіальна громада вже навчилася бути єдиною родиною, діяти спільно — плече до плеча, з вірою в Збройні Сили України, разом працювати для Перемоги. І я впевнена — Перемога буде за нами!
Інтерв’ю вела
Наталя Віргуш
Прокопець Володимир Олександрович.с.Свічківка,вул.Молодіжна,22.р/р на електроенергію 71050015000