Право на відпустку та відповідальність роботодавця за його порушення
Право на відпустку мають усі працівники, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також які працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Щорічна основна відпустка – не менше 24 днів. Для окремих категорій – більше.
Право працівника на відпустку у перший рік настає після 6 місяців роботи. Деякі особи можуть піти раніше, зокрема:
- звільнені після проходження строкової військової служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом 3 місяців;
- вагітні;
- жінки, які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
- люди з інвалідністю тощо.
У період воєнного стану:
- відпустку можуть скоротити до 24 днів (невикористані дні переносяться на післявоєнний час);
- можуть відмовити у наданні, якщо працівник працює на об’єктах критичної інфраструктури;
- відпустка без збереження заробітної плати може надаватися без обмежень за домовленістю сторін;
- в обов’язковому порядку роботодавець надає таку відпустку за заявою працівника, який виїхав за кордон або є ВПО (не більше 90 днів).
Про це інформують фахівці Міністерства юстиції України.
Читайте також: Завищені ціни на ліки: куди скаржитися
