Вересень намотує день за днем, селянам усе більше доводиться братися за роботи осіннього циклу. Щось косять, щось молотять, а щось і сіють, або й посіяли. За збиранням пізніх зернових і технічних культур на порядок денний стають дискування та оранка на зяб. Коротше — роботи в полі на кожний цілий день, як мовиться, під самісіньку зав’язку. Тож не в дивину побачити нині на полях комбайни, лущильники, сівалки, плуги.
У повному обсязі комплекс осінніх польових робіт виконують і в СТОВ «Благодатне», що в Золотоніському районі в селі Благодатне. Отож, механізатори цього агропідприємства зайняті на полях на різній техніці щоденно. На ланах біля працюючих агрегатів перебувають спеціалісти та керівництво господарства. Цікавлюся в директора СТОВ Олександра Марченка ходом польових робіт.
Завдання одні попереду інших товпляться
— Жнива зараз панують на нивах, зайнятих соняшником та соєю, — розповів Олександр Анатолійович. — І те, й інше треба молотити, бо наспів час збирати вирощене. Тому снують комбайни і там, і там. На сьогоднішній день впорали десь по 80 відсотків обох культур. Соя, бачимо, що вродила дещо гірше, ніж сподівалися. Соняшник подає більш обнадійливі результати. До того ж, соняшник із найкращої площі ще не зібрано. Змолотимо все до останнього гектара — тоді будемо щось певне говорити про врожайність.
— Чи є надія на те, що олія соняшникова не буде в дефіциті? — цікавлюся в очільника господарства.
— У наших краях ця технічна культура розвивалася цього року задовільно, особливо гарні були соняхи на тих полях, де сіяли дещо раніше. Тому сподіваюся, що олія дефіцитною у нас не стане цієї зими. Хоча, на півдні України в багатьох господарствах соняшник вродив мізерно. Ми ж маємо надію, що в підсумку матимемо цієї осені його середній урожай. Коротше — ще день-другий і буде видно, чи ця наша надія збулася, чи ні.
— А як із кукурудзою?
— Качанисту почнемо молотити десь через тиждень. Загалом усі площі майже готові до збирання. Вже перші намолоти продемонструють, який вал збіжжя дадуть кукурудзяні плантації.
Озимий ячмінь — у незмінній пошані
СТОВ «Благодатне» (а це — колишнє СТОВ «Чапаєвське») вже третій десяток років славиться на всю округу тим, що тут незмінно вирощують озимий ячмінь. Започаткував його прописку на чапаєвських полях ще попередній керівник СТОВ, батько Олександра — Анатолій Васильович. У добру мить він почав цю справу, й господарство за роки нагромадило неабиякий досвід у вирощуванні цієї озимої зернової культури. Я не помилюся, коли скажу, що засноване Анатолієм Васильовичем СТОВ стало справжнім лідером із озимого ячменю не лише на Золотоніщині, а й, мабуть, на всій Черкащині. Кожного року його тут незмінно сіють, із його молотьби стартують кожні жнива, й щорічно він гарно родить. Я не один раз першу розповідь про нові жнива починав із поля озимого ячменю цього СТОВ. Підставами для цього є сама біологія розвитку культури, її раннє достигання, яке часто ще й прискорювалося тутешніми грунтово-мікрокліматичними умовами. Бо десь ще комбайни до молотьби готують, а в Чапаєвці (нині — Благодатному) вже киплять жнива на масивах озимого ячменю.
— На сьогоднішній день уся площа, яка планувалася під цю озиму культуру, — повністю засіяна, — повідомив директор СТОВ Олександр Марченко. — Всі технологічні деталі сівби витримані, ще б рясного дощику в найближчому часі — й будуть гарні сходи. Площу для озимого ячменю не зменшували.
Трошки більше пшениці
Цікавлюся, а як із іншим лідером осінньої сівби, себто — озимою пшеницею.
— Попит на ринку підтвердив, що нехтувати нашим головним хлібом не слід, бо це — гарантія одного з наріжних каменів продовольчої безпеки держави, — пояснив Олександр Анатолійович Марченко. — Тому вирішили не дуже, але дещо збільшити площу під озимою пшеницею. Тобто, зменшення немає, а є деяке розширення. Повторюю: не дуже істотне, та буде. На цей час сівбу пшениці провели на 70 відсотках запланованих площ.
Ріпак дощу просить
Не таємниця, що озимий ріпак в агропідприємствах Черкащини подекуди був у великій шані. Але — не скрізь, і не завжди. Бо на це є низка причин, які досить активно стали себе проявляти останнім часом. Через що дехто з фермерів та агрохолдингів скоротив площі під цією озимою технічною культурою, а дехто навіть зовсім відмовився від неї. Бо не завжди вдається вгадати з її сівбою (стоїть висока серпнева спека), або шкоди завдають сильні весняні приморозки під час цвітіння ріпаку.
— Від озимого ріпаку ми, поки що, геть не відмовилися, але площу під ним скоротили, — підтвердив Олександр Анатолійович. — Посіяли небагато. Як буде далі — побачимо, але ріпак дощу просить. Вереснева спека грунт добряче висушила. У нас були певні вагання щодо його вирощування, тому й пішли на зменшення ріпакового клину.
— Тобто, засіяні поля просять дощу, а там, де працюють комбайни, він ніби й зайвий? — перепитую.
— Ні, дощ у вересні ніколи зайвим не буває. Він помічний для всієї озимини: як тієї, що в ранні строки сіється, так і тієї, яку ось зараз завершуємо висівати. А що стосується зернової кукурудзи, то ці опади їй істотно не завадять, так само, як і не допоможуть. Качаниста готова до збирання, центр осіннього жнивування переміститься на кукурудзяні плантації.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора.
с.Благодатне
Золотоніського району
