День автомобіліста і дорожника, який щороку відзначається в Україні в останню неділю жовтня, для колективу ПрАТ «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» — подвійне свято. Саме цього дня 66 років тому розпочалася трудова біографія цього автопідприємства, яке завжди було й дотепер залишається одним із провідних у сфері пасажирських перевезень області та України. Понад 40 років Смілянське АТП-17128 очолює заслужений працівник транспорту України, почесний автомобіліст України Петро Даценко, який у цілому віддав підприємству 52 роки свого життя, пройшовши всі щаблі професійного росту. Сім років працював на маршрутах водієм, потім — головним механіком, головним інженером. І це був той вагомий фаховий досвід, який допомагав йому згодом як директору долати всі складнощі, які поставали в різні часи перед підприємством, що, попри все, незмінно утримувало лідируючі позиції в автомобільній галузі, виконувало свої соціальні функції, безперебійно діяло навіть у надскладних економічних умовах. Роботу П.І.Даценка відзначено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, почесними грамотами Міністерства автотранспорту України, Черкаської обласної державної адміністрації, обласної ради, органів влади та місцевого самоврядування на регіональному рівні. Та головне — йому, як керівнику і як людині, завжди вірили люди. 16 років поспіль Петро Іванович Даценко обирався депутатом Смілянської міської ради, йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Сміла». Про те, як працює Смілянське АТП-17128 сьогодні — й наша з ним розмова.
— Петре Івановичу, народна мудрість стверджує, що життя — це дорога в майбутнє. І випробувань на ній у кожного буває немало. В автотранспортників, особливо у тих, хто працює в сфері пасажирських перевезень, вони — щоденні. Бо й обрали вони професію, яка вимагає від них постійної відповідальності за безпеку, життя і здоров’я пасажирів, чіткого виконання графіків перевезень, щоб вчасно доставити людей до місць призначення навіть за екстремальних погодних умов. Ця робота зобов’язує до найвищого рівня професіоналізму, повної самовіддачі, громадянської й соціальної відповідальності, чим і відзначається колектив Смілянського АТП-17128, шанований як у Смілі, так і в громадах, які це підприємство обслуговує.
— І я щиро вдячний усім нашим працівникам за відданість автотранспортній справі, своєму підприємству, з яким вони в різні роки долали немало складнощів, і сьогодні, в час війни, розв’язаної російським агресором проти України, роблять усе, щоб наше АТП залишалося надійною підтримкою для населення, сприяло соціальній стабільності в суспільстві. Бо коли день-у-день автобуси їздять за графіком своїми маршрутами — й у людей з’являється впевненість, що попри всі тривоги, які принесла в наше життя війна, динаміка розвитку нашого краю, Черкаського району, області, держави в цілому не припиняється. І всі ми рухаємося в одному напрямку — до Перемоги. Для мене велика честь працювати з таким самовідданим у роботі, високопрофесійним, громадянськи активним колективом, на який я, як керівник, завжди можу покластися. Сердечно вітаю всіх із нашим професійним святом, яке давно вже стало всенародним — Днем автомобіліста і дорожника. У нашому колективі близько 90 працівників, і всі ми діємо як одна згуртована родина — плече до плеча в роботі і в життєвих обставинах. Зберігаємо традиції єдності, долаємо спільні труднощі й рухаємося вперед. Збройні Сили України, в перемогу яких ми віримо всім серцем, захищають нашу державу на фронті, ми ж, автотранспортники, забезпечуємо стабільність у тилу. І в цьому — наше завдання. Щиро зичу всім працівникам Смілянського АТП-17128, їхнім сім’ям, ветеранам підприємства, нашим діловим партнерам, споживачам наших послуг міцного здоров’я, професійних і життєвих успіхів, родинного щастя й благополуччя. Окремо наші спільні привітання зі святом від мене особисто й усього колективу нашим працівникам, які воюють у складі ЗСУ на фронті. Вам та вашим побратимам-однополчанам наша безмірна вдячність за вашу мужність, яку ви виявляєте в боях із рашистським агресором, захищаючи територіальну цілісність України, відстоюючи мир на нашій землі. Повертайтеся живими, здоровими і з Перемогою.
— Від активного розвитку до економічних проблем — в історії вашого підприємства були різні періоди.
— Як і в усій системі пасажирських перевезень, яка, виконуючи свої соціальні функції, навзаєм не отримувала підтримки від колишніх урядових структур. Засилля на дорогах нелегальних перевізників, невиплата компенсацій за перевезення пільгових категорій пасажирів, зростання цін у рази на паливно-мастильні матеріали, запчастини, гуму для автобусів, енергоносії — все це призводило до банкрутства багатьох офіційно діючих автопідприємств. Для нас же головним завданням було вистояти в таких умовах і зберегти підприємство як основного перевізника в регіоні. І ми це зробили. Бо мали згуртований, високопрофесійний колектив, належно технічно оснащений автопарк, людей, які часом за мізерну зарплату, відповідну фінансовому стану АТП в різні періоди, продовжували робити свою справу. Цю традицію відповідальності за своє підприємство було закладено ще з часів його заснування, коли з невеликої автотранспортної контори з п’ятьма автобусами марки ЗІС, двома вантажівками та трьома легковими таксі Смілянське АТП перетворювалося в потужний автопарк з новим адмінкорпусом, виробничою базою, цехами, механізованою мийкою, автопрофілакторієм. Все це будувалося і створювалося на території колишнього шлакоблочного заводу і зводилося силами самих працівників, які працювали після зміни. Згодом вони ж будували й будинки, де й отримували безкоштовні квартири. За майже сімдесят років на підприємстві змінювалися покоління. Але за будь-яких обставин єдність колективу, його вміння діяти спільно залишалися незмінними. Таким він є й сьогодні. Поруч з наставниками працює молодь, яка переймає як досвід, так і традиції. Ремонтують разом інколи до ночі, щоб автобус вчасно вийшов на лінію, і ті, хто на нього чекає, були впевнені, що ніщо не порушить їхніх намірів дістатися до пункту призначення. Взагалі в автотранспортників допомога одне одному — це головне. Працюємо спільно — отримуємо й результат: безвідмовну роботу автобусів на маршрутах, довіру людей.
— Свого часу Смілянське АТП-17128 мало автобусні маршрути трохи не по всій Україні. Сьогодні ж ви обслуговуєте лише місто Смілу та кілька громад.
— Але при цьому щоденно виконуємо 230 рейсів і перевозимо за день до семи тисяч пасажирів. Маємо три маршрути по місту, шість — по Черкаському району — до сіл Макіївка, Санжариха, Попівка, Плескачівка, Березняки та Бузуків і два міжрайонні маршрути — до Черкас та с.Орловець. Дійсно, свого часу наші автобуси з емблемою Смілянського АТП працювали й на далеких рейсах — Київ, Харків, Кривий Ріг, Одеса, Шостка, Миргород, Жовті Води, Суми, Краматорськ, Прилуки тощо. Сміла мала автобусне сполучення й із багатьма містами й селами області. Часи змінилися, на жаль, не на користь офіційних перевізників, які справно платили податки, виконували свої соціальні зобов’язання з перевезення пільгових категорій населення. На дорогах України почали переважати нелегали, яким, по суті, ніхто й не забороняв незаконні перевезення. Наша боротьба з цією армадою без підтримки тодішніх урядів ні до чого не призвела. Тож маємо те, що маємо. Але й працюємо на своїх маршрутах з повною відповідальністю, надаючи людям якісні послуги. Громади нашою роботою задоволені. Відповідно до чинного законодавства вони компенсують підприємству перевезення пільгових категорій пасажирів, хоча багатьом із них, як ми розуміємо, це дається нелегко, а тому й надходження коштів відбувається нерідко з затримками. Справа в тому, що й формувалися громади по-різному: і територіально, й із позиції фінансових можливостей. Там, де діють потужні агропідприємства, малий і середній бізнес, створюються робочі місця — й місцеві бюджети відповідно потужні. А коли бідні села об’єдналися з такими ж економічно малоспроможними до розвитку, то й чекати активного прогресу цих населених пунктів поки що не доводиться. Як і того ж капітального ремонту доріг безпосередньо у цих селах, куди їздять наші автобуси. Хоча слід сказати, що в цілому дороги Смілянщини мають уже зовсім інший вигляд, ніж це було ще два роки тому, коли за ямами на них і напрямків видно не було, і для автівок вони були непроїзними. Завдяки Національній програмі «Велике будівництво», ініційованій Президентом України Володимиром Зеленським, за сприяння обласної, районної та міської влади було капітально відремонтовано державну дорогу Н-01. Суттєво покращився й стан місцевих доріг, ремонтні роботи на яких провело ДП «Служба місцевих доріг у Черкаській області». А влада міста Сміла на чолі з міським головою Сергієм Ананком відремонтувала значну частину міських вулиць. Окрім того, покращився й їх експлуатаційний стан. Днями, приміром, на вулиці міста виїхав дорожній пилосос, придбаний за кошти, виділені Смілянською міською радою з місцевого бюджету. Турбується місто й про своїх пільговиків, щомісяця виділяючи на їхній проїзд 116 тисяч гривень. Маємо шість категорій таких пільгових пасажирів. Це — особи з інвалідністю внаслідок війни; учасники бойових дій; особи з інвалідністю І групи та особи, що їх супроводжують; діти з інвалідністю та особи, що їх супроводжують; ліквідатори ЧАЕС І категорії; діти-сироти. Безумовно, це не та кількість пільговиків, яких ми раніше возили, але економічна ситуація сьогодні в країні, громадах, суттєво ускладнилася. Тому й видатки з місцевих бюджетів на перевезення пільгових категорій пасажирів теж потребували коригування.
— Війна привнесла в наше життя багато змін.
— Та головне, вона не порушила, а навпаки — посилила нашу впевненість у Перемозі, об’єднала народ в одну нездоланну націю. І навіть ракетні удари по стратегічно важливих об’єктах України, які ми зараз переживаємо, нашу стійкість не зламають. Переживемо й відключення світла, й погіршення побутових умов. І хоча ремонтувати автобуси у вечірній час без світла досить складно, але ми це робимо. Збройні Сили України мужньо захищають нашу державу на фронті. Ми ж працюємо для Перемоги в тилу. Слід сказати, що наше підприємство за економічними показниками уже вийшло на довоєнний рівень. Завдяки відновленню перевезень з липня з’явилася можливість встановлення заробітної плати та відповідно сплати податків на рівні минулого року. Так, якщо позаторік до бюджетів усіх рівнів ПрАТ «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» сплатило в цілому понад 4,7 мільйона гривень податків, єдиного соціального внеску — 1,9 мільйона гривень, то цьогоріч ми вже наближаємося до цих цифр. Наші автобуси працюють на всіх міських і приміських маршрутах, виконуючи рейси майже на рівні довоєнного періоду. На підприємстві збережені й усі соціальні виплати. Надається матеріальна допомога при захворюванні, на поховання близьких родичів, працівників та пенсіонерів АТП, виплачується допомога при досягненні ювілейних дат, пенсійного віку, придбання спецодягу і спецвзуття теж за рахунок підприємства. Люди розуміють, наскільки важлива їхня праця для країни й суспільства. Тому роблять усе, щоб наше автотранспортне підприємство чітко й сповна виконувало свої зобов’язання з перевезення пасажирів, було надійним партнером громад, високо несло честь Смілянського АТП-17128. Щасливої і рівної дороги вам, дорогі колеги-автотранспортники, професійних здобутків і всіх життєвих гараздів. А нашій рідній Україні — Перемоги над ворогом, економічного розвитку й процвітання.
Інтерв’ю вела Наталя Віргуш
