Остання чверть століття стала справжнім випробуванням для хліборобів через підвищення температури повітря та повітряні й ґрунтові засухи в колишній зоні лісостепу (до якої належала Черкащина). Фактично через це в нашій області у ХХІ столітті повноправно запанував клімат зони степу, яка до цього була в межах Кіровоградщини, Миколаївщини, північної Одещини. Стало більш сухо, жарко, поменшало опадів, особливо — влітку.
В нових кліматичних умовах хлібороби Черкащини шукають нові, нетрадиційні методи ведення землеробства, запроваджують новинки в обробітку ґрунту, які забезпечують досягнення необхідної врожайності. Одним із таких є глибоке розпушування ґрунту, що дедалі ширше застосовується на теренах Черкащини. І якщо ще якихось 6-7 років тому поля на глибину 30-50 сантиметрів обробляли лише поодинокі агропідприємства, то нині глиборозпушувачі-щілювачі різних модифікацій усе ширше застосовують і потужні агрохолдинги, й середньої руки агрофірми, й фермерські господарства. Бо побачили ефективність цього агрозаходу.
Васильченки: «Правильність нашого вибору — однозначна»
Шість років тому відомий сільгоспвиробник Олексій Васильченко у розмові з батьком, досвідченим аграрієм Миколою Семеновичем, прийшов до своєрідного узагальнення:
— Багато людей та й спеціалістів інших господарств не ймуть віри, що в нашій агрофірмі вже минуло шість років, як плуг назавжди пішов із поля: у нас запроваджено безвідвальний обробіток ґрунту з глибоким розпушуванням, яке ми здійснюємо американськими комплексами. Цей агротехнічний захід є особливо ефективним в умовах глобального потепління, коли йде боротьба за збереження вологи в ґрунті.
Ці слова Олексій Миколайович сказав шість років тому, отже, напрошується висновок, що агрофірма «Маяк» застосовує глибоке розпушування ґрунту вже тринадцятий рік. І коли я нещодавно зустрічався з Миколою Семеновичем та Олексієм Миколайовичем у Піщаному на Золотоніщині, обидва Васильченки підтвердили, що правильність цього їхнього вибору довело саме життя, коли глобальне потепління наступає, а врожайність ланів «Маяка» не знижується. І треба й надалі берегти кожен грам вологи в ґрунті, робити все, щоб і зернові, й технічні культури комфортно почувалися завдяки нагромадженій волозі.
Юрій Ляшенко: «Півтора десятка років підтвердили ефективність»
Іншим потужним агропідприємством, де діє цей агрозахід, не один рік є СПОП «Відродження» на Шполянщині.
— Більш, як 15 років тому, ми почали застосовувати глибокорозпушувачі на наших полях, — розповів генеральний директор групи компаній «Відродження» Юрій Васильович Ляшенко. — В окремі роки було так, що згаданий обробіток ґрунту охоплював і 60, і 70 відсотків усіх площ. Ми не сумніваємося в тому, що глибокорозпушувачі (або, як їх ще називають, чизелі) — нині просто необхідний агрегат у наборі ґрунтообробної техніки, тому в нас їх є два. По-різному складалися роки, але, в будь-якому випадку, чизелювання — ефективне, особливо, коли воно виконане для таких культур, як кукурудза та соняшник. Зокрема, качаниста реагує на нього не лише додатковими центнерами зерна, а й більшими рослинами, що важливо при вирощуванні на силос. Не боюся поділитися однією, так би мовити, особливістю чизелювання: бажано, щоб воно виконувалося по діагоналі поля. Нині є чимало різних марок глибокорозпушувачів — і американського, й іспанського виробництва (та й інших країн). Такі агрегати дають можливість підірвати плугову підошву (глибина обробки може сягати й 55-60 сантиметрів), а головне — зберегти вологу в ґрунті завдяки її кращому проникненню. Агротехнічний ефект чизелювання зберігається, як мінімум, два роки.
Євгеній Омельяновський: «За глибокорозпушуванням — майбутнє»
Генеральний директор корпорації «Украгротех», що на Христинівщині, Євгеній Ростиславович Омельяновський у своїй оцінці — лаконічний:
— Наше агропідприємство застосовує цей агрозахід уже не один рік, і ми переконалися в його ефективності. Бо це — не лише руйнування утвореної плугами підошви та нагромадження вологи, а й економія пального при виконанні роботи. Тому за глибокорозпушуванням — майбутнє! Однозначно!
Думку генерального директора істотно доповнив головний агроном корпорації Максим Галущак:
— Щороку ми чезелюємо не менше 60 відсотків площ. Бо цей агрозахід гарантує нагромадження вологи, що нині — архіважливо. Та й чому б не чизелювати, коли кожен гектар із глибоким розпушуванням може дати додатково до 5 центнерів соняшнику, 10 і навіть 15 центнерів зерна кукурудзи та 50 центнерів зеленої маси кукурудзи на силос. Я назвав максимальну добавку урожайності, та рік на рік не виходить: важать і попередник, і добрива. Але що приріст збіжжя й маси є — це безсумнівно. Важливо й те, що трактор із плугом за день виорює 10-15 гектарів поля, а трактор із чизелем обробить 25-30 гектарів площ.
Незаперечні чотири плюси
Глибокорозпушування грунту роблять на своїх полях і в ДП ДГ «Нива», що в селі Христинівка. Це й закономірно, бо очільниця цього агропідприємства, кандидат сільськогосподарських наук Лариса Василівна Мітіогло намагалася та прагне вести й тваринництво, й рослинництво на рівні вимог сьогодення.
— Маємо чизель, не перший рік його використовуємо й бачимо, що він нині нашим ланам необхідний, як обов’язковий агрегат, — говорить головний агроном ДП ДГ «Нива» Андрій Сергійович Качур. — Бували роки, що плуг взагалі стояв, а глибокорозпушувач — працював. Торік охопили третину площі. Не помилюся, коли скажу, що чизель гарантує чотири незаперечні плюси. Це, насамперед, економія пального. Друге — земля не пересушується. Третє — рівна поверхня поля. І четверте — рівномірні, одночасні сходи.
Хто чизелює — той не програє
Такого висновку дійшов головний агроном ПП «Перлина Тікича», що на Маньківщині, Володимир Ужвенко.
— У нас є чизель, який використовуємо вісім років, — розповів Володимир Вікторович. — 38 сантиметрів — це мінімальна його робота. Роки бувають неоднакові, поля — різні, але соняшник на полі по глибокому розпушуванню додає 2 центнери, ріпак — по 2, кукурудза — мінімум 4 додаткових центнери. Варто до цього йти? Звичайно. Тому, як не було торік трудно восени, а 30 відсотків площ чизелювали.
Василь МАРЧЕНКО,
фото з архіву автора
