На цій хвилюючій зустрічі було зовсім небагато фермерів. Але вони належать до тієї когорти хліборобів, які постійно, ось уже дев’ятий рік, надають волонтерську допомогу українським воїнам, які на фронт відправляли найрізноманітніші продукти, матеріали й предмети гуманітарного призначення.
Важливу ініціативу підтримати місцеві заклади охорони здоров’я та соціальної сфери продуктами для харчування людей фермери обговорили з головою Золотоніської районної військової адміністрації Іриною Терновою. Поміркували, прикинули, реально оцінили кожен свої можливості, щоб конкретно допомогти цим важливим об’єктам району. І вже в понеділок до харчоблоку одного з золотоніських медичних закладів прибуло три автомашини, завантажені потрібними продуктами.
Фермерське господарство «Златопіль» родини Драчів із Дмитрівки привезло 450 літрів свіжої фасованої соняшникової олії, півтонни борошна першого сорту та стільки ж — вищого ґатунку.
ФГ «Мрія» Михайла Ткалича з Хрущівки доставило 100 кілограмів пшона, стільки ж — круп із ярої пшениці та 70 кілограмів гречаних круп. На жаль, Михайло Васильович сам за станом здоров’я не зміг прибути, отож продукцію «Мрії» привіз його заступник Ілля Дробот.
Доєдналися й приватний підприємець Володимир Галат, інші фермери та підприємці (хто чим зміг), президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Гончаренко. За ініціативи добродія Гончаренка та його особистого сприяння до фермерської допомоги в Златокраї приєднуються й всеукраїнські гуманітарні та волонтерські організації України, зокрема громадська організація «Українська мережа сільського розвитку», очолювана Оленою Бородіною. Є співпраця й із об’єднанням фермерів Румунії «ЕкоРураліс».
— Лікарня — це заклад, куди звертаються жителі міста і сіл Золотоніщини: старі й малі, працюючі й пенсіонери, — говорить голова фермерської організації району Василь Драч. — Допомогти лікарні — це допомогти людям, які в ній лікуються. І така допомога, на мій погляд, це святе, бо вона важлива для тієї людини, яка часто-густо не може отримати підтримки від рідних, що не мають змоги щодня відвідувати хворого й привезти щось із домашніх харчів. Тому, на мій погляд, ця допомога під час війни рівнозначна підтримці фронтовиків.
За привезені продукти фермерам дякували і директор закладу Лариса Насальська, і голова РВА Ірина Тернова, і працівники харчоблоку. Спілкувалися щиро, їхні слова були глибоко пронизані вдячністю.
Такі приклади допомоги аграріїв соцзакладам і простим людям непоодинокі. З журналістської практики висвітлення їхнього волонтерства під час війни дійшов висновку, що ця робота набуває системного характеру. Бо на війні дрібниць немає. Кожен подібний захід — важливий для досягнення майбутньої Перемоги. А головне, що фермери це роблять від щирого серця, за покликом душі, з вірою у майбутнє України. І саме у цьому — наша єдність, наша сила і наша міць.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора, Золотоноша
Публікацію підготовлено в рамках проєкту «Ми з України!», ініційованого Національною спілкою журналістів України.
[…] Золотоніщини надали місцеві фермерські господарства. Матеріал про ініціативу фермерів вийшов у газеті «Черкаський […]