Редакція газети «Черкаський край» отримала лист від Лева Хмельковського — українського письменника та журналіста, чия доля пов’язана з Черкасами та творчою роботою в газеті «Черкаська правда». З 1998 року Лев Костянтинович працює редактором найстаршої української газети «Свобода» в Сполучених Штатах Америки. «Варто подати в газету про Кравця, який зробив важливий і відчутний внесок у розвиток цивільної авіації України», — написав колега й запропонував свої спогади. Орфографію автора збережено.
22 січня в Ню-Йорку пішов із життя Микола Кравець, з якого почалася історія української авіяції в США.
Моє життя багато в чому співпадало з Кравцем. Ми були ровесниками, він проходив із села Кривець на Черкащині, а я прилетів до США з Черкас. Шлях у цивільній авіяції починали з 92-го авіязагону Українського управління цивільної авіяції, який базувався в Святошині. Ми не були знайомі — Кравець належав до управління, я був авіамеханіком. Нашу спільність ми з’ясували в Ню-Йорку і потоваришували. Кравець випромінював ініціятиви на користь українського летунства. Це він запропонував присилати на борт українського літака наш тижневик «Свобода», щоб пасажири більше дізналися про українське життя в Америці і Україні. Адміністратор «Свободи» Влодко Гончарик охоче пристав на пропозицію.
Я продовжу спомин розповіддю про подію 22 червня 2016 року в Представництві України в ООН, яке запросило гостей на відзначення 25-річчя першого безпосадкового лету з Києва до Ню-Йорку, що відбувся 11 червня 1991 року. На свято прибули президент авіякомпанії «Міжнародні авіалінії України» (МАУ) Юрій Мірошников з співробітниками, а також залога літака, який прибув рейсом з Києва з командиром Дмитром Лохмотовим, сином Сергія Лохмотова, котрий 25 років тому виконав перший український переліт через океан, і команда бортпровідниць на чолі з Юлією Орел. Були також Генеральний консул Болгарії в Ню-Йорку Мілен Люцканов, президент Американської асоціяції кримських татар Айла Баккалі, інші доброзичливці України, дипломати ряду країн, представники авіяційних компаній, українських громадських і фінансових організацій, журналісти. Програмою провадив представник МАУ в США Гері Трумен.
Свято відкрив Постійний представник України в ООН Посол Володимир Єльченко. Він зупинився на історичному значенні початку авіанавіґації в США з України, яка на той час була ще в складі СРСР, підкреслив заслуги Постійного представника України при ООН Посла Генадія Удовенка. Ю.Мірошников докладно розповів про історію першого лету до Ню-Йорку, про труднощі, які довелося долати в цій справі, зокрема з приводу появи на літаку Іл-62М напису «Air Ukraine», особливо наголосив на заслугах тодішнього організатора лету, заступника начальника Українського управління цивільної авіяції Миколи Кравця і запросив його вийти для вітання на почесне місце у залі. Українські гості заспівали М.Кравцеві «Многая літа».
Перший лет вимагав ретельного приготування, а того разу йшлося про відкриття авіалінії з Києва, що було нечуваним у СРСР. Історія повітряних сполучень в СРСР у давні часи почалася саме з України, де успішно діяла українська компанія «Укрповітрошлях», а увесь СРСР мав літаки харківського авіаконстуктора Костянтина Калініна, вбитого у катівні НКВД 1938 року. москва пізніше приєднала українську авіяцію до своєї компанії «Добролет» й утворила «Аерофлот». Тоді було заборонено авіолети з столиць союзних республік до так званих капіталістичних країн. «Аерофлот» не мав безпосадкових летів через океан і Україна стала першовідкривачкою у цій справі. Авіокомпанія «Дельта» сприяла українцям. Прибуття першого літака сприймалося як свято. Напис на літаку про Україну виготовили українці в Торонто, щоб його прочитали в США.
Коли Україна стала незалежною, на її літаках за проєктом М.Кравця зобразили сокола, стилізованого під тризуб. Лети в США виконували залоги спеціяльного урядового підрозділу з Москви. Вдалося й це змінити. Коли уряд США впровадив обмеження на візи, які отримували лише 20 відс. заявників, дипломати Юрій Щербак і Г.Удовенко спромоглися у Вашінґтоні усунути цю перепону.
Україна мала тепер свого авіаперевізника — компанію МАУ на чолі з Ю.Мірошниковим. МАУ виконувала щотижня понад 700 внутрішніх і закордонних летів. Парк авіакомпанії поповнився 33-им літаком. Це були далекосяжні літаки Boeing 767-300ER, середні Boeing 737 нового покоління і для місцевих ліній — Embraer-190.
У давні роки «Свобода» постійно інформувала читачів про розвиток української авіяції. Зокрема Мирон Русняк з Рочестеру, Ню-Йорк,
18 серпня 1994 року писав: «Літак був надзвичайно чистий, обслуга приємна з гарною українською мовою. Харчування і напої першорядні і аж забагато їх. Ми вже шостий раз летіли в Україну різними лініями, але це була найбільш приємна і легка подорож, яка дала нам також добре почуття, що ми підтримали летунську лінію України».
На святкуванні 25-річчя першого лету гостей вітав Генеральний консул України в Ню-Йорку Ігор Сибіга, який прийшов з дружиною Наталею і дочкою Доротеєю. Було розіграно в льотерії подарунки від МАУ — квитки на авіаподорож в Україну. Щасливі квитки діставала з скриньки Ю.Орел. Серед обдарованих були Марта Кокольська та Наталя Сибіга. Усі гості отримали сувеніри від МАУ.
Cвідком першого лету 11 червня 1991 року була Ольга Кузьмович. Вона тоді розповіла у «Свободі»: «Прилетів на міжнародне летовище ім.Джона Кеннеді вперше літак безпосередньо з Києва. Це перша ластівка комунікації Українського управління цивільної авіяції. На літаку було, крім пасажирів, декілька представників керівництва цивільної авіяції під проводом заступника міністра цивільної авіяції СРСР А.Ґоряшка і Євгена Ращука, голови Українського управління цивільної авіяції. Разом з офіційною делеґацією прилетів також перший консул США в Україні Джон Ґандерсен і представниця Пресового бюро Українського народного союзу в Києві Марта Коломиєць. Відбулася пресова конференція, якою провадив представник України при ООН Генадій Удовенко».
Щодо ціни квитків, то для туристів з України частина ціни мала бути покрита в долярах (560 дол.), а частина в карбованцях (2,000 крб.) за лет в обидві сторони. У заключному слові Г.Удовенко підкреслив, що нові щотижневі лети між Києвом і Ню-Йорком це лише початок, бо Аерофлот розвивається і є надія, що з часом можна буде мати безпосередні лети з Києва до Бразилії і Арґентини, де існують великі українські громади. Треба лише, щоб українці широко користувалися новою можливістю та виповняли щотижня літак, який має місця для 132 пасажирів. Марія Ясінська-Мурована поінформувала, що наступним летом 18 червня відлетить до Києва 125 українських спортовців, які братимуть участь у перших спортових змаганнях у Західній Україні. З уваги на те, що в цій турі бере участь 230 осіб, частина їх летітиме літаком Аерофлоту до Москви, але матиме окремі літаки до Львова 19 і 21 червня. До США усі спортовці прилетять лінією з Києва 2 і 9 липня.
До розповіді О.Кузьмович варто додати, що в червні 1991 року СРСР і разом з ним Аерофлот доживав останні дні і дії М.Кравця про розвиток летів з України до США набули державного значення. Міжнародні авіалінії України (МАУ) були засновані 29 жовтня 1992 року. На літаках з ініціятиви Миколи Кравця з’явилася українська символіка.
Світлина у «Свободі»: 11 червня 1991 року біля літака з України (зліва) голова Асоціяції «Укрінтур» Віктор Капто, заступник начальника Українського управління цивільної авіації Микола Кравець, представник канадської компанії «Інтурс Корпорпейшен» Роман Довголюк.
Лев ХМЕЛЬКОВСЬКИЙ, редактор газети «Свобода», США
