У неділю, 30 листопада, в селі Піщане Золотоніського району панувало помітне пожвавлення. Вулицями зранку рухалися й поодинокі громадяни, й групки людей, і легкові автівки. Напрямок у всіх був один — до центру населеного пункту. Серед транспорту таки чимало було легковиків із номерними знаками сусідніх регіонів України, траплявся транспорт й із серіями ЗСУ. І все це пояснюється однією особливістю: в Піщаному відбувалася знакова подія — освячення Свято-Троїцького сільського храму. На нього в рідне село прибули уродженці як із райцентру, Черкас та Києва, так і з сусідніх сіл Черкащини та недалекої Київщини.
Епіфанію співслужили єпископи та священники
Остання листопадова неділя нинішнього року, на яку випав день вшанування пам’яті святого Андрія Першозванного, стала подвійним святом для жителів села Піщане та їхніх гостей. Бо в цей недільний ранок із Києва сюди прибув предстоятель Православної церкви України Блаженнійший митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
У звершенні чину освячення Свято-Троїцького сільського храму владиці Епіфанію співслужили митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, архієпископ Уманський Олександр, єпископ Богуславський Арсеній, єпископ Бориспільський Авраамій, настоятель храму священник Дмитро Грисюк та низка священників навколишніх парафій.
На початку богослужіння предстоятель ПЦУ відзначив настоятеля Піщанської парафії ієрея Дмитра Грисюка правом носіння наперсного хреста, а, після читання Євангелія, митрополит Епіфаній виголосив першосвятительське слово проповіді.
Під час урочистого богослужіння в храмі лунали сердечні молитви духовенства та парафіян за воїнів, які боронять рідну землю, за Перемогу та мир в Україні, за владу, весь український народ.
Будівництво тривало дюжину років
Колись у Піщаному було три церкви, однак усі вони за атеїстичних часів були знищені. Вже в роки незалежності, коли відновилася сільська церковна громада, богослужіння проводилися в одній із сільських хат, переобладнаних для цього. По селах почалося й будівництво церковних споруд. Десь це робилося суто за пожертви населення, десь підставляли плече місцеві меценати, десь зведення храму вершилося коштом сановитих уродженців села, які займали високі посади в столиці чи мешкали по закордоннях.
Але найчастіше за будівництво храму бралися чи приєднувалися до цього місцеві сільгосппідприємства та фермери. Не винятком було й Піщане. Тутешнє господарство з 1979 року очолював Микола Семенович Васильченко, під керівництвом якого зроблено надзвичайно багато добрих справ.
— Микола Семенович не лише запроваджував нові технології на полях та фермах, розбудовував виробничу базу та оснащував ферми, бригади, майстерні, гаражі, токи й зерносклади новітнім зарубіжним обладнанням, а й багато дбав про сучасну розбудову та зміцнення сільських закладів, — розповів голова спілки фермерів Золотоніського району, фермер із сусідньої з Піщаним Дмитрівки Василь Драч. — І все, що будувалося в Піщаному за його керівництва, виконувалося за найкращими проєктами, за найновішими зразками, масштабувалося в розмірах, які б сповна відповідали потребам сільської громади. Бо такий стиль роботи Васильченка — все робити не лише за вітчизняними чи зарубіжними взірцями, а й із розмахом.
Будівництво сільської церкви у Піщаному тривало дюжину років. І ось лише тепер, через дванадцять літ, дійшло остаточного завершення.
Свято-Троїцький храм став справжньою окрасою центру села — ця ошатна споруда здалека вабить око дивовижною величчю. А що стосується внутрішнього оздоблення храму, то далеко не кожне, навіть велике місто, може похвалитися таким багатством і розмаїттям, яке панує тут. У розпис храму, його ліпні прикраси можна вглядатися нескінченно, бо це — справді витвори великого мистецтва, над якими трудилися не один рік мистецькі руки. Зрозуміло, що це оплачено великими грошима, де левову частку становлять кошти родин Васильченків та Окіпняків.
Олексій Васильченко: «Я чекав цього дня довго»
«Маяк» був і є місцем постійної турботи й самого Миколи Семеновича, і його родини. Тут працюють його син Олексій, дочки, зяті. Відповідно, всі вони причетні до побудови храму. Отож, митрополит Епіфаній нагородив церковними відзнаками тих, хто найбільше долучився до будівництва. Микола Семенович Васильченко одержав найвищу нагороду — орден Миколая Чудотворця, Олексій Миколайович — орден святого Князя Володимира ІІІ ступеня. Одержуючи із рук владики високу нагороду, Олексій Васильченко, хвилюючись, сказав:
— Я чекав цього дня довго, як і всі наші односельці. Храм наш — не лише окраса села, а й радість для нас, джерело духовності для наших душ.
Освятили й спортивний комплекс
Піщане має багато сучасних споруд соціальної сфери. Однією з них є сільський спортивний комплекс, до побудови якого сповна долучилася велика родина Васильченків. У ньому розміщена як велика спортивна зала, так і басейн, яким не знайти подібних не те що в області, а й на загал в Україні. Тут — першокласний дизайн, найсучасніше обладнання та оснащення, ефективне обігрівання.
Митрополит Епіфаній звершив освячення й цього спортивного комплексу.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. с.Піщане
