На аукціоні в Корсуні студенти зібрали 20 тисяч

Доброчинна мистецька акція та аукціон на підтримку українських захисників відбулися в Корсунь-Шевченківському педагогічному фаховому коледжі ім.Т.Г.Шевченка. Зібрані кошти відразу передали бійцям 118-ої бригади ТРО на ремонт автомобіля. Так талановиті студенти конвертували любов до України в донати на потреби захисників.

Захід став щирим проявом вдячності воїнам, котрі ціною власного життя боронять нашу землю.

В благодійному аукціоні взяли участь Ігор Новочуб та Сергій Голубничий — представники 118-ої бригади 158-го батальйону територіальної оборони імені отамана Лютенка-Лютого, де служать чимало захисників із Корсунської та сусідніх громад. Військові висловили вдячність місцевій владі, депутатському корпусу, викладачам і студентам за допомогу.

— Ми все зробимо для того, щоб Україна перемогла, й над українським небом світило мирне сонце, — запевнив начальник групи рекрутингу капітан Сергій Голубничий. — Ми бачимо, за кого воюємо й за кого проливаємо кров: ви — патріотичні, талановиті, небайдужі. Дякуємо за підтримку, за те, що вірите у Збройні Сили України.

Повагу та вдячність українським воїнам висловили почесні гості заходу — заступник голови Черкаської районної ради Олександр Гончаренко, в.о. міського голови Віталій Мацюк, директорка коледжу Людмила Семененко. До аукціону долучилися не лише викладачі та студенти закладу, а й депутати міської ради, члени виконавчого комітету, волонтери, матері загиблих Героїв, внутрішньо переміщені особи.

«Україна бореться за свою незалежність і за тишу в Європі»

Почесним гостем заходу став Маттіас Нерліх — бургомістр німецького міста-побратима Гіфхорна, дружба з яким триває вже 35 років. Він спеціально потягом приїхав в Україну, щоб оцінити ситуацію.

— Я багато років не був в Україні, відколи розпочалися пандемія й війна, — зазначив Маттіас Нерліх. — Через відео­конференції неможливо осягнути всієї реальної ситуації. Важливо було все побачити, зустрітися з солдатами, особисто висловити подяку за їхню мужність. Для мене — велика честь це зробити.

Маттіас Нерліх висловив задоволення, що навіть у такі складні часи Україна розбудовується, в містах відновлюються вулиці, будівлі. Він оглянув стан реалізації проєктів, започаткованих у попередні роки. У мирний час жителі Гіфхорна допомагали корсунським лікарням і школам. З початку масштабної війни фурами відправляли гуманітарну допомогу: ліки, засоби гігієни для внутрішньо переселених осіб зі Сходу та Півдня, які залишалися жити в регіоні. Під час цього візиту разом із корсунськими керманичами громади обговорили ідеї наступної допомоги: невдовзі надійде автомобіль для комунального підприємства, 15 ноут­буків — освітнім закладам.

Участь у благодійному аукціоні стала завершенням його офіційного візиту в громаду. На знак віри в Перемогу керівник міста-побратима передав прапор із символікою міста Гіфхорна українським військовим, які тримають оборону на Сумському напрямку. Ще один стяг, як символ міцного партнерства, дружби та взаємної поваги, пан Нерліх вручив очільниці закладу, депутатці міської ради Людмилі Семененко.

— Навіть у такі нелегкі часи ми раді, що сьогодні разом із вами, — додав Маттіас Нерліх. — Уся допомога: медикаменти, засоби для життя, як цивільним, так і військовим — йде, повірте, від щирого серця. Під час перебування в Корсуні ми обговорили проєкти, які можемо разом утілити. Як політик, дякую Україні за те, що вона бореться не лише за свою незалежність, а й за спокій і тишу в Європі.

Медійники поцікавилися в німецького бургомістра, чи не страшно було в такі часи їхати в Україну? Він побачив зруйновані території на Сході країни. Був вражений візитами в лікарню, в реабілітаційний центр, де проходять відновлення військові.

— Я не думав про страх. У мене його просто не було. Це була ініціатива та бажання жителів Гіфхорна й прилеглих міст, які зголосилися допомогти українцям. Ми їх підтримали й змогли доставити зібране в Корсунь. Для мене найважливіше — сприяти розвитку молоді, адже за ними — майбутнє. Тому й надалі хотів би працювати над проєктами, що стосуються молоді, школярів, розвитку навчальних закладів, освіти загалом. Сподіваюся, що невдовзі війна закінчиться, й ми зможемо відновити молодіжні обміни між нашими містами. Щоб могли приїжджати не лише українські діти до Гіфхорна, а й щоб наші школярі також спокійно відвідували Україну та бачили, як вона розвивається.

Корсунь і Гіфхорн єднає багаторічна плідна співпраця, підтвердив в.о. міського голови Віталій Мацюк.

— Німецькі благодійники передали для потреб міста два автобуси, обладнання для очистки питної води, — сказав керівник міста. — Невдовзі очікуємо надходження бригадного автомобіля для комунальних служб — дубль кабіну з кузовом, де фахівці зможуть возити обладнання. Маємо спільні задуми щодо встановлення сонячних панелей за німецькими державними програмами, що фінансують міста-побратими. Про всі потреби міста ми надали інформацію Маттіасу Нерліху, й він запевнив, що докладе всіх зусиль, щоб Корсуню надали все це безкоштовно.

На благодійному заході Віталій Мацюк придбав копію картини Романа Сущенка та передав її Маттіасу Нерліху як символ вдячності за підтримку України та громади.

Із шаною за визнання цінностей миру очільниця коледжу Людмила Семененко презентувала почесному гостю книгу, присвячену 100-річчю навчального закладу з дарчим написом авторки Світлани Дремлюк німецькою мовою.

Пішли з молотка картини й обереги

Ведучі Сергій Лисенко та Наталія Смілянець вправно проводили благодійний аукціон.

Родзинкою торгів стали копії дев’яти картин художника, журналіста, колишнього політв’язня кремля, голови Наглядової ради закладу Романа Сущенка. Кожна з цих робіт зберігає особливий настрій автора, який із 2016 по 2019 роки пережив важкі 1070 днів полону. Роман Володимирович написав їх у СІЗО «Лефортово» та виправній колонії №11 в Утробіно за допомогою підручних предметів і речовин, доступних в умовах неволі: кулькової ручки, лушпиння цибулі, соку буряка, чаю, кетчупу. Недешево пішли з молотка копії дивовижних картин «Лісабон», «Гібралтар», «Парма», «Париж», «Коропи кої», спогад-малюнок столичного «Андріївського узвозу», місцевих краєвидів — диптих «Річка Рось, Черкаська область», «Гай, Черкаська область».

Не менш цінними були лоти — гільзи, майстерно розписані викладачкою коледжу Катериною Паливодою разом зі студентами, а також оригінальні великодні віночки-обереги, магніти, прикраси та інші сувеніри.

Загалом під час благодійного заходу зібрали понад 20 тисяч гривень. Кошти передали воїнам на ремонт бойових автомобілів.

Благодійний захід органічно переплітали творчі виступи хореографічного колективу «Юність» (керівник Альона Руденок), академічного хорового колективу (очолює Людмила Рудник, концертмейстер Олена Тригубова), вокалістки Анни Нетребенко, дуету в складі Іванни Котляр та Вікторії Бойко, ансамблю «Гармонія» (наставник Євгеній Тарасенко), танцювального дуету в складі Артема Авраменка й Анни Новак (керівник Марія Алєксанова).

«Ми тут тримаємо свій фронт»

Це — вже четвертий аукціон у Корсунь-Шевченківському педколеджі за цей рік. Загалом зібрали для потреб ЗСУ близько ста тисяч гривень.

Волонтери, викладачі та студенти, проявляють ініціативи різного характеру: кошти гуртують на студентських зібраннях, ярмарках, аукціонах.

— Ми робимо такі заходи фактично щомісяця, а то й частіше, — ділиться досвідом директорка закладу Людмила Семененко. — У наших студентів, викладачів, чи не в кожного, хтось на війні. У бригаді, якій допомагаємо з ремонтом автівки, служать один із наших студентів і корсунці-земляки. Чимало зборів на підтримку дружніх бригад проводимо разом із міською радою, будинком культури.

Заступниця голови студентського парламенту в коледжі Марія Марченко додала, що ініціативу проявляє їхня волонтерська група.

— Ми завжди відгукуємося на будь-який запит військових, навіть якщо звертаються просто знайомі чи благодійні фонди, — деталізує Марія. — Намагаємося допомогти будь-чим. Наприклад, в останніх запитах просили предмети побуту, засоби особистої гігієни, продукти. Зупинятися нам у будь-якому випадку не можна, тому що ми тут тримаємо свій фронт.

Найбільше проявили себе студенти 32-ої групи коледжу. Активістка групи Вікторія Круценко подякувала Збройним Силам України за те, що вони захищають, за можливість навчатися, проводити такі заходи, аукціони, збирати кошти, придбати сувеніри.

Студент Артем Коновалюк придбав символічну гільзу, чим хотів підтримати бійців ЗСУ:

— Вони кожного дня борються за нас, наші життя, проливають свою кров. Підтримуємо їх своїми коштами, купивши такі ось гарні гільзи, що для нас коштує не так багато.

Тетяна КАЛИНОВСЬКА, фото авторки, м.Корсунь-Шевченківський

Читайте також: Про війну — дітям. І не тільки

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *