У колоритному селі Старий Мохнач Чернобаївської громади, де мальовнича ріка розмежовує Черкащину та Полтавщину, започаткували етнофестиваль «На берегах Сули». Свято самобутніх традицій проходило на території етносадиби.
Старий Мохнач — віддалений від адміністративних центрів населений пункт. Тут досі збереглися глиняні хати з очеретяною стріхою. На стовпах в’ють гнізда лелеки. Зачаровують доглянуті квітники, сади та городи. Попід зелені левади тихо несе води оспівана митцями річка Сула. Нині тут проживають 70 осіб, із них — семеро діток, які їздять навчатися в найближчу школу.
Старому Мохначу додав знаменитості український письменник Анатолій Дімаров (справжнє прізвище Гарасюта), уродженець Полтавщини, який у складних для нього 1960-их роках тут постійно жив і працював. Місцевий люд переповідає, що мама майбутнього митця, донька священника, змушена була змінити дітям прізвище, щоб зберегти їхні життя в часи більшовицького терору. Та не вберегла. Митець пережив розкуркулення родини, жахіття голодоморів, війну, на якій отримав важке поранення, цензуру в журналістиці, згодом — у літературі. У 1960-их, після опублікування роману «І будуть люди», Дімарова оголосили антирадянщиком, його твори довго не друкували.
Анатолій Дімаров знайшов тут свою другу батьківщину, написав багато творів, деякі з них екранізовані, зокрема в 1990 році «Українська вендета». Односельці досі пам’ятають, як письменник із дружиною жили й трудилися: обробляли город, консервували вирощене, займалися творчістю.
Ідея провести велелюдне дійство, щоб привернути увагу до автентичного села, виникла у господаря етносадиби Віктора Мірошниченка та очільника Чорнобаївської громади Сергія Любивого. За місяць реалізували задумане.
Упродовж суботнього дня, 3 травня, на території фестивального простору виступали аматорські колективи, дивували побутово-обрядові театралізовані дійства, проходили благодійний аукціон, виставка-ярмарок, майстер-класи.
Учасниками фестивалю стали улюбленці громади — народні аматорські фольклорні колективи «Веселі молодички» з Богодухівки, «Оберіг» із Красенівки, «Криниченька» Малоканівецького клубу та інші.
Кожен виступ був неповторний: і гра на бандурі вихованців дитячої школи мистецтв Кіри Канюки та Ангеліни Стародуб, і Ансамбль Ложкарів «Перлина» Староіржавецької гімназії на Полтавщині, й театралізована постановка танцювального колективу «Комплімент».
Упродовж фестивалю проходили Дімаровські читання: звучали уривки з «Української вендети», «Марусі і Максима» та інших творів, написаних у Старому Мохначі.
Родзинкою заходу стала виставка робіт 13 місцевих художників, які в минулому столітті творили «наївне мистецтво» на полотні, склі та інших основах.
Жителька сусіднього села Ганна Сімейко демонструвала мистецтво плетіння з лози. На захід привезла не лише готові кошики та інші вироби, а й заготовку, на якій проводить майстер-клас із виготовлення кошиків. Родом із Закарпаття, вона понад пів століття проживає в сусідній Франківці. Її вироби демонструються на виставках, а сама майстриня нагороджена похвальними грамотами й відзнаками.
Старожителька Надія Резуненко, яка представила власні вишиванки, гаптує з дитинства. майстерно вишивала її мати, дядько — гарно малював. Надія Федорівна пояснює славу села на майстрів народного мистецтва тим, що воно розташоване далеко від міст, тож усе доводиться робити самотужки.
Дивували гостей і смачними стравами, що притаманні регіону. Світлана Мироненко з Мохнача напекла пампушок із часником, приготувала вареники, манники. «Манники готуємо з манки й коров’ячого сиру, в нас своя корівка, додаємо родзинки, смажимо на домашніх яйцях», — охоче ділилася рецептами страв із натуральних складників.
Для малечі підготували велику гойдалку, етнозабави, майстер-класи та інші цікавинки.
— Маємо задум: у кожному населеному пункті знайти родзинку, — зазначив голова Чорнобаївської громади Сергій Любивий.
— У Мохначі ще під час підготовчих робіт прогорнули дороги, навели лад на цвинтарі. На найближчій сесії розглянемо питання капітального ремонту водозабезпечення. У приміщенні дитсадка діятиме база для вихованців військово-патріотичного клубу «Бойові мурахи», тут проходитимуть щомісячні збори юних спортсменів. Бо це — благословенний край, що дарує сили й додає натхнення.
Кошти, виручені від торгів на аукціоні, продажу творів народного мистецтва, приєднали до збору на підтримку військового підрозділу «Вовки Да Вінчі»: захисникам потрібний тепловізор.
Тетяна Калиновська, с.Старий Мохнач на Чорнобаївщині
Читайте також: Кубок Чорнобаївської громади з волейболу: запекла боротьба та заслужена перемога
