У День Героїв, 23 травня, відзнаку «Почесний громадянин Корсунь-Шевченківської міської територіальної громади» передали найріднішим людям полеглих воїнів-захисників, які народилися, жили або знайшли вічний спочинок на оповитій козацькою славою корсунській землі.
Відразу шістдесятьох сімох борців за незалежність України удостоїли почесного звання посмертно.
Рішення вшанувати таким чином пам’ять своїх найбільш гідних громадян у громаді було прийняте на 101-ій позачерговій сесії міської ради, що відбулася 15 травня нинішнього року. Датою церемонії вручення відзнак символічно вибрали день, коли вся Україна схилила голови на знак вдячності військовослужбовцям. День Героїв. День, на чорній канві якого світлими нитками спогадів навічно змережані імена мужніх вояків, їхні героїчні долі, подвиги і вчинки, нетлінні символи відваги та любові.
67 імен — це 67 непересічних життєписів, занурившись у які, відчуваєш захват, гордість, силу нашої нації та гіркоту втрати. Тож усіх цих Героїв із молитвою та вдячністю варто згадати поіменно. Це — Сергій Гондюк, Олександр Веділін, Вадим Проценко, Віктор Хоменко, Олексій Ковтун, Петро Марочканич, Микола Заїченко, Віктор Пономаренко, Сергій Мороз, Іван Ляш, Юрій Купрєєв, Сергій Моренко, Олександр Слупський, Володимир Кірюша, Віктор Руснак, Сергій Мазуренко, Максим Перенесеник, Віталій Перехрест, Євген Достовалов, Олексій Пісарєв, Віктор Куєвда, Анатолій Здорик, Станіслав Шайдюк, Андрій Бровченко, Анатолій Степаненко, Віталій Мельник, Сергій Журавель, Руслан Стороженко, Сергій Фесенко, Сергій Костенко, Юрій Костенко, Петро Купець, Олександр Гладишенко, Ілля Супрун, Дмитро Набатов, Андрій Коршунов, Олександр Рац, Олександр Ткаченко, Олександр Бондаренко, Олександр Шумілов, Руслан Петров, Віталій Насікан, Михайло Ніколенко, Юрій Василенко, Олександр Гончаренко, Віталій Ворона, Микола Гладишенко, Павло Градоблянський, Сергій Павліченко, Володимир Кудрик, Іван Стеценко, Юрій Голобородько, Ігор Коваль, Михайло Альбін, Ігор Пузько, Вадим Єременко, Євген Шкурченко, Ярослав Троян, Олег Колесник, Олег Миронченко, Олег Павленко, Роман Катеруша, Володимир Раченко, Петро Поковба, Олександр Тищенко, а також учасник Революції Гідності Михайло Якубенко та загиблий у часи АТО військовослужбовець Максим Мариненко.
До речі, у 2020 році троє корсунських воїнів, полеглих у часи АТО-ООС, вже отримали звання Почесних громадян міста. Тоді посмертно відзначили молодих, відчайдушних, ідейно мотивованих військових Сергія Білоушенка, Романа Сокуренка та Олександра Бардалима.
Церемонія вручення відзнак супроводжувалася низкою традицій, зокрема урочистою передачею родинам загиблих нагородних стрічок та дипломів із символікою Корсуня. З огляду на безпекові питання, як-от наявність відповідного укриття, цьогорічний захід провели у приміщенні міського будинку культури.
Під звук метронома, який гучно й скорботно відбивав секунди, на великому екрані транслювався відеоряд із чорно-білими портретами воїнів. Після хвилини мовчання до присутніх звернувся виконувач обов’язків міського голови Віталій Мацюк: «Герої — це ті люди, які боролися за Батьківщину впродовж віків, які захищають кордони нашої держави сьогодні та котрі, як не трагічно, загинули в сучасній борні за незалежність. Звання Почесного громадянина громади повинен мати кожен, хто поклав за неї життя».
Ведучі заходу почергово називали імена кожного Героя, якому посмертно присвоєно почесне звання. На сцену раз по раз підіймалися мами, татусі, дружини… Хтось із рідних — геть старенький, із палицею-помічницею, хтось — молодший і більш жвавий, та всі без винятку — із затаєним у глибині очей тяжким горем, яке навряд чи сповна змиється дощами часу чи виплеснеться разом зі сльозами. Та бачили б ви, як гідно і гордо трималися рідні Героїв! Як бережно несли вони отримані відзнаки, як красиво несли любов і як щиро — пам’ять про своїх Захисників!
Із перших акордів заходу зал піднявся та стояв на знак шани впродовж усієї церемонії. Щеміло серце, коли відзнаку отримували діти Героїв. Усі підсвідомо розуміли, що цей день — не про журбу, а про велич вчинку, здійсненого кожним воїном заради рідної матусі, якій тепер опорою в житті стала пам’ять про сина, заради татуся, який іще змалку навчав бути сильним, заради коханої дружини і, врешті, дитини, яка має жити не в окупації, а під вільним українським небом. Дякуємо кожному і пишаємося!
Олена МАРЧИК
Читайте також: На аукціоні в Корсуні студенти зібрали 20 тисяч
