21 грудня Пенсійному фонду України виповнюється 35 років. Протягом цього часу було все: законодавчі зміни, реорганізації, нові функції, офіси й графіки роботи, короновірусна хвороба та війна… Як спеціалісти Фонду долали професійні виклики, допомагаючи людям за будь-яких обставин, — у бесіді з нагоди ювілею державної структури розповіла начальниця Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Наталія Костюша.
Просторий кабінет із державними символами, іміджевий банер для офіційних зустрічей, стіл, на якому охайно лежать роздруковані матеріали… Господинею цього офісу вона стала нещодавно, однак у системі Пенсійного фонду працює понад 20 років. Наталія Костюша відводить очі від екрану монітора, заповненого електронними документами. Їх ще потрібно опрацювати, адже напрямів роботи — багато, а часу в добі — як у всіх. І все-таки…
— Пенсійний фонд — структура, яка змогла в різні періоди не лише вистояти, а й суттєво масштабуватися. На вашу думку, що створило фундамент для цього?
— Насправді, на початку заснування Пенсійний фонд був організацією, що складалася з кількох осіб у двох кабінетах. У перші роки основним напрямом роботи був збір страхових внесків, надалі функцій ставало більше — це призначення та виплата пенсії, зокрема військовослужбовцям, адміністрування єдиного соціального внеску, стягнення заборгованості зі сплати обов’язкових платежів до Пенсійного фонду та ін. Виконувати завдання мали кваліфіковані спеціалісти, тому їхній добір у всі часи був ретельним. Утворилася спільнота відповідальних людей, які не боялися складнощів у роботі й були готові освоювати нові напрями.
— Який етап у роботі Пенсійного фонду є ключовим для подальшого розвитку системи?
— У 1999 році створено унікальну систему персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб. Пенсійний фонд одним із перших в Україні розпочав шлях до цифровізації, наповнюючи Реєстр застрахованих осіб та запроваджуючи перші електронні сервіси на власному ресурсі — вебпорталі електронних послуг Фонду. Робота з величезними масивами інформації дала розуміння того, що Пенсійний фонд має забезпечити собі місце в майбутньому онлайн-просторі.
— Як подальша цифровізація вплинула на роботу Пенсійного фонду?
— Саме тому, що Пенсійний фонд України володіє унікальними базами даних, уряд у 2022 році передав повноваження щодо призначення та виплати субсидій і пільг до нашої структури. У 2023 році до нових функцій Фонду додали страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку. Оскільки з липня цього року призначаємо та виплачуємо окремі державні соціальні допомоги, значна частина уваги працівників Фонду спрямована на цей напрям роботи. Однак не полишаємо з поля зору всі свої функції та готові надавати послуги відвідувачам.
— Тож тепер клієнти в сервісних центрах Пенсійного фонду — не лише пенсіонери та застраховані особи?
— Ми допомагаємо відвідувачам майже будь-якого віку та в різних життєвих ситуаціях. Це й мама, яка щойно народила дитину, й студент, який бажає сплачувати за себе внески, й працівник, який постраждав на виробництві… Той, хто має важкі життєві обставини, планує вийти на пенсію, виїхати за кордон, бути підприємцем та відповідально сплачувати внески… Наші фахівці мають відповідні знання, багаторічний досвід роботи за різних життєвих обставин, психологічну підготовку, аби допомогти кожному, хто відвідує сервісні центри.
— Розповідаючи про різні життєві обставини, маєте на увазі короновірусну хворобу та війну?
— Це найскладніше — працювати тоді, коли існує загроза життю та здоров’ю людей, навіть більше — існуванню нації. Гідно пройти карантинні випробування дало можливість те, що раніше були розроблені електронні сервіси. На вебпорталі Пенсійного фонду користувачі мали змогу отримати більшість послуг, для цього не потрібно було виходити з дому. І зараз, під час війни, скориставшись вебпорталом, можна подати заяви, отримати довідки, переглянути свій страховий стаж та ін. Запроваджений заздалегідь екстериторіальний принцип (можливість отримати послуги незалежно від місця проживання) виправдав себе у воєнний час. Люди, які вимушено залишили домівки, змогли вирішити свої питання в сервісному центрі Фонду в тому регіоні, який їх прихистив.
— Як можете охарактеризувати Пенсійний фонд Черкащини на сьогодні?
— Пенсійний фонд — це 35 років турботи про людей. Нині за збереження, розвиток і модернізацію державної системи надання соціальних послуг на Черкащині відповідають 852 працівники Головного управління Пенсійного фонду. Ми маємо жіноче обличчя, адже 93% трудівників Фонду — жінки. Щоденно наші спеціалісти в 14 сервісних центрах області та на 66 віддалених робочих місцях у територіальних громадах надають увесь спектр соціальних послуг. За Перемогу України на полі бою воюють сім фахівців Головного управління. Ми ж щомісяця збираємо волонтерську допомогу для поранених захисників, які перебувають у медичних закладах Черкас.
— Які перспективи для розвитку Пенсійного фонду розглядаєте?
— Зважаючи на загальнодержавний курс на цифровізацію, плануємо надалі вдосконалювати роботу в цьому напрямі. Мета — забезпечити надання максимальної кількості послуг на основі баз даних, що вже існують. Громадяни зможуть сфокусуватися на відбудові України після встановлення справедливого миру та витрачатимуть менше часу на взаємодію з органами державної влади. Пенсійний фонд спільно з колегами інших структур зробить усе необхідне, аби надати українцям можливість користуватися послугами оперативно та якісно.
— Запитання на завершення бесіди — про особисте. Як це — працювати у Пенсійному фонді?
— Це означає глибоко розумітися на своїй темі, але щодня бути готовою до змін. Прагнути до стабільності та вчитися відчувати опору у вирі подій. Діяти відповідно до наказів, постанов, інструкцій та вміти знаходити несподівані рішення. Бути серцем свого колективу й представляти його на найвищому рівні. Залишатися у професійній родині та робити все, щоб кожен працівник міг іще багато років приносити користь людям.
Тетяна КАЛИНОВСЬКА
