Українські журналісти й представники владних структур, від яких залежить прийняття рішень в інформаційній політиці, навчалися під час візиту до Польщі. Головною ціллю поїздки було ознайомлення з досвідом роботи незалежних медіа та їхнього впливу на розбудову демократії. Захід ініціювали й організували Укртелерадіопресінститут спільно з Пресклубом Польщі та Центром діалогу Юліуша Мєрошевського.
Вітали делегацію українських медійників під керівництвом в.о. директора Укртелерадіопресінституту, секретаря НСЖУ Гліба Головченка в затишному офісі польського Пресклубу у Варшаві. Тут ще в лютому минулого року на знак солідарності з нашою державою встановили Державний прапор України. В польських ЗМІ в умовах війни за їхнього сприяння працюють чимало наших колег, які інформують про українські події в польських, українських та світових медіа.
Член правління Пресклубу Польщі Ярослав Влодарчик розповів про діяльність цієї творчої організації медійників як частини Міжнародної асоціації пресклубів, що діє в понад 50 країнах світу. Партнер проєкту — Центр Юліуша Мєрошевського — польська державна юрособа, підконтрольна міністерству культури та національної спадщини Республіки Польща. Як зазначив заступник директора Центру Лукаш Адамський, головна місія Центру Мєрошевського — ініціювати, підтримувати та проводити діяльність, спрямовану на країни Східної Європи, зокрема Україну, щоб зміцнити незалежність нашої держави у світлі спроб російського агресора переглянути чужі кордони та відновити регіональну гегемонію, підтримувати процеси, які сприятимуть розбудові зрілих демократій, наближатимуть їх до євроатлантичних структур, поглибити зв’язки з Польщею.
Павел Коваль, депутат Європарламенту, під час зустрічі охарактеризував європейську та атлантичну перспективи України. На його думку, переговорна перспектива ще триватиме довго: всі рішення в Європарламенті мають політичний, а не процесуальний характер. «Для нового уряду Польщі важливо, щоб Україна стала членом ЄС, і ми лобіюємо це питання», — зазначив депутат.
Магдалена Рігамонті, член правління Пресклубу Польщі, говорила про вирішальну роль ЗМІ в демократії: без вільних ЗМІ не може бути демократичної держави.
Для української делегації був цікавий досвід трансформації польських медіа в перші роки незалежності. До 1989 року польські друковані ЗМІ були монополізовані владою країни. Їхня приватизація, на відміну від українських, стосувалася не всіх видань, заснованих публічними органами, а ліквідації одного державного видавничого кооперативу «Преса-Книжка-Рух» на підставі спеціального закону. До нього входили майже 200 видань, а також видавництва, друкарні, інформаційні агентства. Після історичного Круглого столу за участю польської влади, католицької церкви та опозиції було оголошено рішення про проведення вільних парламентських виборів. Найважливішим досягненням цієї революційної події стало повне скасування цензури та запровадження плюралізму в усіх медіа. По суті, медіаринок демонополізували. Для приватизації обрали продаж друкованих ЗМІ через тендери, а також дозволили передачу майна трудовим колективам редакцій. Закон дозволяв отримувати видання у власність редакціям за умови, що 50 відсотків її працівників могли зробити певний грошовий внесок.
Загалом реформування друкованих ЗМІ Польщі, як вважають їхні експерти, пройшло демократичним шляхом. Втім, багато газет, переважно регіональних, закрилися, не витримавши жорсткої економічної конкуренції. Інші об’єдналися з потужнішими виданнями, потрапили під вплив іноземних компаній. Та все ж відбулися важливі перетворення з точки зору захисту свободи слова та права людей на інформацію.
Про перетворення медіа з державних газет на незалежні після 1989 року на прикладі видання «Політика» докладно розповів головний редактор популярного тижневика та президент видавництва Єжи Бачинський. Окрім, власне, політики, мультимедійна редакція видавництва творить контент із спільної історії Польщі та України, науково-популярного характеру, видає книги. Це єдине із сотень реформованих медіа в Польщі, що створило міцну економічну платформу й виходить у світ чималим тиражем. «Допомогла довіра читачів», — зізнався керівник «Політики» й додав, що тільки незалежні медіа, які себе шанують, користуються повагою політиків.
Українським учасникам навчального візиту пощастило поспілкуватися з головним редактором «Газети Виборчої» (Gazeta Wyborcza) Адамом Міхніком (на знімку вгорі). Рішення про її утворення ухвалили — в період трансформації владних видань, і вона мала репрезентувати опозицію. «Наша праця — це Сізіфів труд, — образно порівняв приречену, подекуди безрезультатну, діяльність газетярів досвідчений головний редактор впливового видання. — І навіть якщо ми розуміємо, що той камінь впаде у прірву, демократія того варта…».
Більшість політиків впевнені: якщо вони виступатимуть у засобах масової інформації, то люди їм повірять. Так охарактеризував необхідність створення нових медіа в 1989 році Януш Заорський, директор, голова Польського комітету радіо і телебачення (1991-1993), голова Національної ради з питань радіомовлення (1994-1995).
Дискусію з приводу плюралізму думок у медіа продовжила відома польська журналістка, речниця першого уряду після 1989 року Малгожата Нєзабітовська. На численних прикладах роботи з першими особами держави колишня речниця розповіла, як у той час польські ЗМІ показували реформи й зміни в суспільстві та які труднощі довелося долати.
На думку опозиціонера часів Польської Народної Республіки, маршалка Сейму (2005-2007) Марека Юрека, громадська думка навіть важливіша за державні структури. Бо прагнення демократії стають ліками від усіх тривог. Але демократія неможлива без вільних медіа.
Розповідаючи про нові форми міжнародної співпраці між журналістами та редакціями Анна Гілевська, Фонд репортерів, Frontstory, навела приклади участі в глобальних журналістських розслідуваннях, що спричинили небувалий резонанс: про наркоторгівлю, відмивання коштів, виселення російських дипломатів із країн ЄС. Йдеться про конкретних людей і конкретні історії, розслідувати які силами однієї редакції неможливо. Водночас Анна Гілевська висловила захоплення роботою українських колег під час війни: «Світ мав би вчитися в України. Ви нас надихаєте!».
Польські журналісти зобов’язані зберігати політичний баланс під час висвітлення подій у країні та світі. Про це зазначила Дорота Гаврилюк, директорка відділу інформації та журналістики Polsat TV, ведуча головних подій Polsat. Корпорація Polsat — це не лише телебачення, а й зовнішні контрагенти, що транслюють інформацію про діяльність державних інституцій, громадського сектора, загалом усе, що актуальне для Польщі. При цьому важливим є баланс політичної інформації, представників партій.
Контролюють такий баланс зовнішні установи, серед яких — соціологи, науковці та інші інституції. Яцек Василевський, медіаексперт Варшавського університету, який моніторить медіа, деталізував категорії, визначені законом: плюралізм, неупередженість, збалансованість, незалежність інформації, різноманітність подій.
Відносини між політиками та ЗМІ збалансувати нелегко, зізналася політична журналістка TVN Арлета Залевська: «Нині у Польщі прийшла нова влада. І колись у нас була традиція впродовж 100 днів її не контролювати. Але політики йшли з певними гаслами. Наша роль — перевіряти виконання обіцянок».
Підсумком навчального візиту українських лідерів думок до Варшави стала зацікавлена розмова про подальші кроки співпраці медійників Польщі та України. Модерували дискусію Гліб Головченко, керівник Пресклубу України, та Ярослав Влодарчик, очільник Прес-клубу Польщі. Гліб Головченко, зокрема окреслив коло проблем, з якими зіткнулися українські медіа в ході реформування, що загострилися на тлі військової агресії росії проти України.
Досягненнями в сфері медіаосвіти поділилися Ярослав Влодарчик і Магдалена Рігамонті — ініціатори й організатори навчального курсу для школярів, а також циклу тематичних заходів для дорослих. «Свобода слова — не найголовніше право людини, — означив актуальність системної медіаосвіти автор навчальної програми Ярослав Влодарчик. — Але вільні медіа і свобода слова мають спільну рису: вони розповідають, що робиться в суспільстві з іншими правами. Медіаосвіта — щеплення від загроз демократичного розвитку суспільства».
Тетяна КАЛИНОВСЬКА, учасниця візиту
Фото Яцека Марчевського, Пресклуб, Польща.
