Оригінальний творчий проєкт «Полеглі, але не забуті» презентували з нагоди Дня захисників і захисниць України медійники онлайн-видання «ВиЧЕрпно» в арт-просторі Черкаського центру надання адміністративних послуг.
Фотовиставка з 12 проникливих світлин присвячена пам’яті черкаських воїнів, які віддали життя за незалежність Батьківщини. Просканувавши QR-коди, можна переглянути текстові й відео матеріали про загиблих захисників через розповіді їхніх рідних, близьких і друзів.
— Важко дивитися на ці портрети, — відкриваючи галерею, поділився враженнями заступник директора департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Ігор Волошин. — Майже з кожним із Героїв були знайомі, згадуємо їхні історії, з деким дружили сім’ями. Берегти пам’ять про них — дуже важливо.
— Такі проєкти потрібні й актуальні, — зазначила Віра Мукан, мама одного з героїв експозиції Володимира Мукана. — Тому що історії полеглих Героїв стають продовженням сторінок літопису нашої України. Завдяки праці журналістів представники різних поколінь можуть дізнатися про подвиг земляків. І це — ще один стимул до мотивації захищати країну від ворога. Щоб продовжувати їхню справу, наближати Перемогу. Війна триває, вона вимагає поповнення сил і резервів.
Експозиція в арт-просторі доповнює постійно діючий виклад у головній залі ЦНАПу. На стінах центрального офісу, де працюють адміністратори й постійно змінюється чималий потік людей, розміщені великі банери зі світлинами воїна й журналіста Володимира Мукана про фронтові будні його підрозділу. Серед них — і останній кадр із камери захисника перед загибеллю. За словами Ігоря Волошина, виставку зробили спільно з керівництвом військової частини, вона експонуватиметься до завершення війни. Щодня її можуть бачити пів тисячі відвідувачів ЦНАПу.
«Полеглі, але не забуті» — продовження циклу творчих проєктів колективу видання «ВиЧЕрпно». Журналісти вийшли за рамки текстового матеріалу: доповнили його відео, QR-кодами, вивели у формат банерів.
— Більшість зі створених нами 12 історій — це розповіді родин, які самі звернулися до журналістів, щоб ми розповіли про їхніх синів, чоловіків, батьків, — розповіла директорка медіа Анна Романенко. — Кожну розповідь, кожне фото, кожне інтерв’ю з родинами ми проживали серцем. Ми бачили сльози матерів і дружин, ми чули, як голос тремтить у дітей, які розповідали про своїх батьків, і в ці хвилини вже були не просто журналістами, а ставали свідками чужого болю. Ми ніби жили частинкою того життя, що було обірване війною. Тож для нас є честю робити й розвивати цей проєкт.
Днями вийшла 13-та історія, її написала журналістка Надія Паніван про непересічну особистість — учителя, захисника Василя Отземка, який на власному прикладі показав, як варто виборювати незалежність країни.
Анна Романенко зазначила, що галерея світлин полеглих, але не забутих, — соціальний проєкт. Фотографувала Олена Варченко, дружина полеглого захисника Віталія Варченка, про якого писали історію. Частину витрат на виготовлення експонатів профінансував бізнес.
Тетяна КАЛИНОВСЬКА,
фото авторки
