Орієнтуємося на майбутнє
Державне підприємство «Дослідне господарство «Нива» не лише обробляє землю навколо села Христинівка, а й займається тваринницькою галуззю. І підпорядковується не якомусь скоробагатьку чи латифундисту, а Інституту розведення й генетики тварин імені М.В.Зубця Національної академії аграрних наук України. Така хоч і довга, але повна назва цього агропідприємства. Це що стосується засновництва, підпорядкованості та юридичної залежності «Ниви». Якщо ж акцентувати на практичних її кроках, то вона з року в рік нарощує свій потенціал у царині молочного скотарства. Адресу «Ниви» добре знають не лише вітчизняні молочно-товарні комплекси, а й зарубіжні фермери та прихильники молочного скотарства. Бо вже не один рік у селі Христинівка діють два племзаводи: один — із розведення української чорно-рябої молочної породи корів, другий — української червоно-рябої молочної.
— У нас — чіткий приціл на майбутнє й орієнтація на подальший розвиток молочного скотарства, — говорить директор ДП ДГ «Нива», кандидат сільськогосподарських наук, заслужений працівник сільського господарства України Лариса Василівна Мітіогло. — Наше агропідприємство має тут певні здобутки, продуктивні якості нашої худоби відповідають найвимогливішим запитам поціновувачів молочного виробництва. І якою б нищівною не була війна, як би не тисла інфляція, але народу необхідні не лише хліб чи м’ясо, а й молочні продукти. Роки війни показали, що хто шанував у мирний час корову, той її цінуватиме і в період воєнного лихоліття. Тому ми не збираємося ні від обраного курсу відмовлятися, ні досягнутих темпів знижувати. Наші спеціалісти і рядові трудівники прагнули й прагнуть зберегти господарство та досягнуті показники наростити. Так, у нас родюча земля, наша живність справді має великий генетичний потенціал, але все це помножується на високий фаховий рівень спеціалістів, невтомність і добросовісність рядових працівників. Відбиваємося, огризаємося, як можемо, щоб була стабільність у збереженні наших ферм та й надалі тривав наш курс уперед. Цій меті підпорядковане життя нашої «Ниви» зараз. А головна робота сьогодення досить проста й конкретна: створити річний запас соковитих кормів. Щоб мати достатньо силосу для годівлі худоби цілий рік чи й півтора — цим зайняті наші трудівники.
На техніці не економимо
— Чималу площу засіяно зерновою кукурудзою, але й кормовим її клином зайнято достатньо землі, — говорить головний агроном ДП ДГ «Нива» Андрій Качур. — Нині не бракує гібридів качанистої силосного типу. Є з чого вибирати, є що випробовувати. Тому маємо гарні ділянки кукурудзи на силос, які радують око й високим та листатим стеблом, і дебелими качанами. Це налилося туге зерно. Вже перші дні силосування засвідчили, що врожайність зеленої маси — висока, фаза зрілості зерна — оптимальна, тож тільки силосуй та силосуй.
— Які труднощі не виникають, але темпи силосування з перших днів високі, — розповідає головний технолог господарства Ілля Мітіогло. — Бо техніка в основному нова, для неї характерна високопродуктивна робота. Чудовий силосозбиральний комбайн, отож, у руках такого досвідченого комбайнера, як Віталій Навроцький, він щоденно демонструє високі темпи косовиці. Перевезення маси, її трамбування також ведеться доброю технікою. І вся вона не найнята, а «нивівська», наша. Застосували цього літа й абсолютно новий специфічний агрегат. Маю на увазі розрівнювач силосної маси. Мене він зацікавив випадково, а, збагнувши його специфічну особливість, вирішив, що він нам дуже потрібний. Мене підтримали спеціалісти, ми його купили, ось буквально через пару днів після початку силосування новий агрегат запрацював. Так, його робота — вузько специфічна, але надзвичайно важлива в технологічному процесі. Бо гарантує за рахунок рівномірного розрівнювання привезеної маси в силосній споруді високу якість соковитого корму, відпадає потреба в консервантах, які дехто додає для кращої якості. Таким чином обходимося без них, а відтак матимемо високоякісний корм.
Додам до слів Іллі Дмитровича, що таких розрівнювачів не те що в Уманському районі не густо, а й на Черкащині загалом їх є хіба що два-три. Бо агрегат — вузького призначення, й використовують його лише ті, хто багато силосу заготовляє і про його якість дбає.
Василь МАРЧЕНКО,
с.Христинівка
Уманського району
