Чим ближче наш автобус добирався з Черкас до Буків, тим по навколишніх полях і лісосмугах більшало снігу, а на придорожніх кущах і старезних осокорах ряснішим був іній. Територія ферми ПП «Перлина Тікича» на околиці селища виявилася всуціль вкрита товстим шаром снігу, а дороги між приміщеннями блищали від голольоду, мов дзеркало. Й техніка, й люди пересувалися по них неспішно, з обережністю. Доки я добрався сюди, ранкове доїння закінчилося, на фермі залишилися лише ті працівники, хто здійснює денний догляд та займається підготовкою й підвозом кормів у приміщення.
Плюси прогресивної технології
Вони виразно проявилися нинішньої зими. Чіткий курс на них у приватному підприємстві «Перлина Тікича» взяли минулого року, коли розпочалася заготівля сінажу, сіна й трохи пізніше — силосу.
— Ми певний час приглядалися, прицінювалися, прикидали ті чи інші моменти до нашої дійсності, щоб усе з’ясувати, — розповів директор ПП «Перлина Тікича» Олександр Вікторович Підлубний. — Так, були певні вагання, була в певних моментах навіть якась недовіра, однак не один раз обмірковували зі спеціалістами, радилися з колегами з інших господарств, прикидали, підраховували. І таки дійшли висновку: щоб отримувати гарні надої та прирости живої ваги, треба мати не просто вдосталь кормів, а корми високої якості. Адже це — собі на збиток: закладати сінаж чи силос у траншею або споруду, де в процесі зберігання та вибирання значна частина корму втрачає якість чи навіть псується. Це стосується й інших видів кормів, зокрема сіна. Тому вирішили весь силос і сінаж закладати на зберігання тільки в полімерні рукави. Не лише їх, а й жом, пивну дробину та інше. Так і зробили. Тепер це все забираємо з полімерного рукава. Діаметр його — порівняно невеликий, тому з повітрям контактує зовсім незначна кількість соковитого корму, за одну ніч якість не втрачається. Вода з талого снігу не затікає в рукав, як це буває в траншеї чи навіть наземній споруді, під’їзд — твердий, тут не виникає багнюка після дощів та відлиг.
Великим плюсом для «Перлини Тікича» є й те, що тут молоко доять у сучасний молокопровід виробництва провідної фірми. А раз не має контакту молока з руками доярки, переливання його туди-сюди з дійниць у бідони, то й якість — висока.
— Наше молоко — екстракласу, тож його за хорошу ціну залюбки забирає молокопереробне ТОВ «Люстдорф», яке їде за ним аж із Іллінців Вінницької області, — зазначив керуючий фермою Віталій Григорович Опалько. — Дбаємо про те, щоб і якість нашого молока залишалася високою, й надої зростали. В перерахунку на річний добовий удій від кожної корови мали 26 літрів щодоби, а стало — 32 літри.
Цікавлюся, яка ще перспектива є в тваринницької галузі «Перлини Тікича».
— Наші корови — голштинської породи, а почали освоювати джерсейську. В планах — поступово перейти й на м’ясні, — сказав Віталій Опалько.
Переорієнтація на джерела живлення була, є і триватиме
— До можливих вимикань електроенергії ми готувалися, маємо на фермі потужний генератор, — повідомив Олександр Підлубний. — Однак вироблена ним енергія дещо дорожча від мережі. А це неабияк б’є по рентабельності молочного виробництва. Тому дизель-генератор використовуємо мінімально. Більше того, воду для миття всього доїльного обладнання вирішили гріти на твердопаливному котлі, в якому в хід пішли дрова. Але це — ще не все. Наше агропідприємство частково покриває дефіцит електроенергії завдяки сонячним панелям. У найближчих планах хочемо забезпечити ними й молочнотоварну ферму. Думаю, що такий крок буде доцільним і хоч частково скоротить роботу генератора та дасть відчутну економію споживання електроенергії в сонячні дні. Хтось заперечить: узимку ясних днів мало. Згоден — це справді так. Але ж сонячні панелі працюють і весною, й улітку. Відповідно, й ферма функціонує в усі пори року, й енергію з мережі споживає щодня. Тому, хай узимку трохи затрат на надоєне молоко додасть генератор, а ось у сонячні дні, як зимою, так і весною, виручить енергія небесного світила.
Що ж, міркування керівника «Перлини Тікича» — цілком логічні, виправдані та мають раціональну сутність. Вони цілком поєднуються з курсом агропідприємства, в якому закладена мета не лише зберегти галузь тваринництва у цю нелегку зиму, а й вивести її на нові ефективніші рейки.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. ПП «Перлина Тікича» Уманського району
