Торік у Катеринополі з’явилися одразу три ліцеї. Ну як з’явилися: Катеринопільський ліцей, де поглиблено вивчають математику і навчають дітей 8-11 класів, був створений ще двадцять років тому. А тепер загальноосвітні школи №1 і №2 в дусі часу реорганізували в ліцеї. Та водночас кількість храмів науки для дітей селищна рада вирішила скоротити: приєднати Катеринопільський ліцей до ліцею №1 — у центрі міста ці два заклади поруч. Начебто нічого тривожного: часи економії, містечко невелике. Як казав один депутат селищної ради, «нащо нам аж три ліцеї?». Проте їдуть сюди діти з сіл, де школи «оптимізуються». І не тільки це збурює громаду.
«Тут немає булінгу»
Катеринопільчанка, мати чотирьох дітей Наталія Карталова зателефонувала до редакції «Черкаського краю» й розповіла:
— Мені болить те, що стосується дітей. Вони зараз випускаються із шкіл і не знають, куди йти вчитися, до чого в них є хист… Ліцей для старших класів організували двадцять років тому ініціативні, далекоглядні люди саме для того, щоб розвивати здібності дітей і допомагати талановитим. Моя донька теж перейшла в цей заклад — через булінг. Вона довго терпіла, а потім якось прийшла й сказала: я в школу більше не піду. Нас із дорогою душею прийняв Катеринопільський ліцей. Ми кажемо: у нас є погані оцінки. «Нічого, підучимо», — заспокоїли нас. Мене це вразило, бо колись мала травматичний досвід стосунків з освітою: старша з чотирьох дітей через проблеми зі здоров’ям була особливою, я просила вчителів: будь ласка, працюймо разом з моєю дитиною, нехай вона ходить у школу. «Ні, — казали нам, — сідайте і змушуйте її вчитися!». Але ж ви фахівці, зробіть, щоб дитина хотіла вчитися!
Матір вражає позитивна атмосфера в ліцеї.
— Тут немає булінгу, — продовжує пані Наталія. — Коли в іншій школі в адміністрації мені сказали, що проблему матюків вирішити неможливо, то тут і проблеми такої немає — бо діти захоплені навчанням, освоєнням інформаційних технологій, зокрема моделюванням і програмуванням робототехніки, у них традиційні фестивалі здібностей, економічний, драматичний, шаховий гуртки.
Син пані Наталії вчиться в колишній міській ЗОШ:
— З його однокласників половина дітей після 8 класу перейшли в ліцей. Діти приїжджають сюди з сіл навіть за 30 кілометрів, бува, що батьки поселяють школярів у Катеринополі. З таких навчальних закладів, я вважаю, виходить майбутнє України. За те, щоб ліцеї не об’єднували, двічі голосували на громадських слуханнях. Але у травні на сесії депутати за три хвилини прийняли рішення про злиття ліцеїв.
У коментарях на сторінці ліцею, зокрема, є такі відгуки. Алла Галенко: «Пишалися б, що є такий заклад. Та ні ж, треба реорганізацію придумати, бо він їм як кістка в горлі…». Ксенія Ткаченко: «Дітям особливо зараз повинні надаватися якісні знання». Світлана Белей: «Навіщо вчити дітей, якщо можна заробляти репетиторством? Моя дитина успішно закінчила ліцей». В’ячеслав Голіков: «На превеликий жаль, це системна помилка, що йде всією країною».
Ліцею для обдарованих бути не повинно?
— Ми під тиском постійно, — розповідає директорка Катеринопільського ліцею Анна Цьоменко. — У 2003 році відкрилися в приміщенні колишнього дитсадка в центрі міста, а у 2010 році хотіли його у нас забрати під магазини. У квітні торік почався тиск, щоб нас реорганізувати. Може, це заздрість? Адже ми за результатами ЗНО, як правило, в десятці кращих шкіл області. Є рейтинг 200 кращих шкіл України — і ми останні три роки в цьому переліку (з області туди входить три-п’ять шкіл). Нам розказують, що в нас такі успіхи, бо ми собі збираємо найкращих учнів. Але ж усі ліцеї збирають тих, кому потрібне поглиблене вивчення предметів! Ми вчили дітей весь рік стаціонарно, у нас є укриття — офіційно уклали контракт на його використання. З 2027 року плануємо навчати, як і передбачено законодавством, 10-12 класи. Вважаю, що це реформування (як мотивують депутати, «у зв’язку з покращенням якості освіти в районі») пов’язане насправді з тим, що в депутатській комісії місцевої ради — люди, які можуть мати власні інтереси у збереженні двох колишніх шкіл та економії на нашій.
Як згадує директорка, в серпні торік жоден із депутатів на перше громадське слухання не прийшов.
— Було 185 людей — жителі селища, батьки, наші випускники, — продовжує пані Анна. — Наступного дня депутати взяли громадське зібрання на кпини: «Це не круглий стіл був, а квадратний», «Це ліцейні збори провелися». Від учасників слухань ми написали звернення до голови селищної ради, депутата обласної ради. Звертались і до омбудсмена. Цього року на громадське слухання 26 квітня зійшлося 160 осіб і проголосували проти реорганізації. Були й депутати з дивними висловлюваннями: «Ліцею вашого не може бути, бо це заклад нового типу», «У вас немає 12 класу» (хоч він впроваджується у школах тільки з 2027 року), «У нас є два ліцеї, цей тепер зайвий», «Ліцей у непристосованому приміщенні» (хоч ми поробили сучасні ремонти). А в підсумку повідомили: «Ми громаду взагалі могли не слухати, бо освітній закон зобов’язує лише в селах рік обговорювати в громаді рішення про реорганізацію». А 30 травня ц.р. була сесія селищної ради, на випадок протистояння з людьми навіть викликали наряд поліції. Наше питання перенесли на початок сесії. Нам закидали, що наповнюваність класів падає (хоч у нас 19 — найбільше по району, попри те, що батьків щороку «орієнтують», що «ліцею не буде», «ліцей уже закрили»). Нас весь час ніби хочуть принизити, ні слова про досягнення. Руки опускаються… Більш того: коли вирішили ліквідувати нас як самостійний заклад, до мене прибігли: негайно відкрийте кабінети, треба провести інвентаризацію. Але ми якраз подали на суд, і до судового рішення мені треба було все майно зберегти цілим. Так, нам громада з бюджету в 2019 році повністю переробила дах, але інші ремонти й основна техніка, коли я почала передивлятися по списках, — це майже все за благодійні кошти. Ми інтерактивна школа, у нас мультимедійне обладнання, більше техніки по кількості на дітей, ніж у інших школах — про це діти захоплено розказують. Потім наслали на нас КРУ — ми подали на суд, і він вирішив, що твердження КРУ помилкове. Торік наслали пожежників: закрити заклад, тому що у нас немає блискавковідводу й не оброблені дерев’яні поверхні.
На перший план, за словами Анни Цьоменко, виходить фінансова складова:
— Нам кажуть, що на утримання трьох шкіл немає коштів. Ми пропонували: порахуймо, і всі ліцеї поставмо в однакове становище — яка перспектива, що де можна скоротити. Чому ж тільки нас? Фінансування зарплати для вчителів — з держбюджету, кошти «ходять за дитиною». А компослуги для закладу забезпечує місцевий бюджет. У нас торік був борг 24 тисячі, а на цей рік 200 тисяч мінус. Але батьки сказали: ми самі будемо скидатися на компослуги, якщо треба, аби тільки ліцей існував.
Після рішення цієї сесії діти зробили відео з лінійки.
— Вони ставлять дорослі запитання: «А у вас коли-небудь забирали дім? А у нас забрали», — зазначає директорка. — На виступи дітей деякі депутати реагують так: «Що їм написали, те вони й читають». Тобто людина навіть не може собі уявити, що діти можуть щось відчувати й вільно висловлювати свою думку. Ба, більше: один представник самоврядування дорікнув учням: «Чого ви скаржитесь на вчителів? Що вам не так? Нас свого часу й лінійками по голові били, й нічого!»
«Вони хочуть жити у своїй шкаралупці»
«Коли реорганізовували інші школи, зокрема в селах, ніхто так не переживав, а як реорганізовують ліцей, то це масштабна проблема?! — коментує на сторінці ліцею Марина Базилевська-Химич. — Це чекає на всі школи в Катеринополі, з трьох залишиться одна! Вже немає тої кількості дітей, як було раніше, тому немає сенсу тримати три навчальні заклади». Є й така думка в громаді.
Трохи історії: поки під боком у Катеринополя у 2015 році створювалися дві громади — Мокрокалигірська і Єрківська, одними з перших в Україні, колишній райцентр вичікував. Як результат, тих, хто так і не визначився, об’єднали в громади розчерком пера — як-от і Катеринопільську.
— При цьому всі комунальні заклади, що були в райцентрі, передали на баланс нашої селищної громади, — розповідає її голова Володимир Коваленко (економіст за фахом). — Скажімо, сусідні громади не дуже спішать нам допомагати з утриманням лікарні, послугами якої користуються, хоч можуть передавати субвенції. І в освіті нам треба ужиматися. Так, у зв’язку з обмеженням освітньої субвенції через війну у 2022 році нам при плануванні бюджету вже не вистачало 900 тисяч гривень на зарплату вчителям, а потім Кабмін зняв ще 3 мільйони. У 2023 році недодали майже 4 мільйони. Доведеться реорганізувати ще чотири навчальні заклади в громаді: замість зводити в селі у класи дітей різного віку, краще купити автобус і підвозити учнів до опорної школи, де вони візьмуть більше знань. Зараз із дев’яти сіл доїжджають діти в Катеринопіль: Кайтанівка, Гончариха, Вербовець, Бродецьке, Гуляйполе, Пальчик, Ямпіль, Новоселиця й Розсохуватка. У нас шість автобусів, буде ще два. У разі реорганізації ліцеїв ми отримаємо економію десь
1 мільйон 200 тисяч гривень. Після об’єднання 10-11 класи, які навчалися в Катеринопільському ліцеї, вчитимуться за тими ж програмами, в тих же лабораторіях та на шестиденці. Будуть ті ж учителі. У ліцеї вважають, що вони житимуть у своїй шкаралупці. Але депутати вирішили інакше. Ми готуємо апеляцію на рішення суду.
«Доступ до інформації обмежується»
Щоб дізнатися думку управління освіти облдержадміністрації, редакція направила запит, в якому поцікавилася, зокрема, чим зумовлена реорганізація Катеринопільського ліцею? Які прогнозуються наслідки об’єднання? Як впливає закриття шкіл на якість освіти? Проте у листі за підписом начальника управління Валерія Данилевського відповідь на всі питання була коротка, з акцентом на воєнний стан: «Запитувана інформація є частиною мобілізаційного завдання та мобілізаційних планів, доступ до якої обмежується», з посиланням на чотири документи — від розпорядження ОДА від 5 грудня 2017 року до Конституції. Отже, позиція органу, який управляє освітою в області, щодо катеринопільської реорганізації невідома.
Хоч, як зауважує омбудсмен, «правовий режим воєнного стану не створює спеціальних обмежень та заборону на реорганізацію закладів освіти». При цьому «потрібно не боятися надавати людям інформацію, переконувати».
Двоє батьків оскаржили в суді рішення щодо реорганізації ліцею. 22 червня ц.р. Господарський суд Черкаської області ухвалив: заборонити Катеринопільській селищній раді вчиняти будь-які дії, направлені на виконання рішення Катеринопільської селищної ради від 30 травня 2023 року №30-3/VIII «Про реорганізацію Катеринопільського ліцею шляхом приєднання до Катеринопільського закладу загальної середньої освіти №1». Як вбачається із заяви про забезпечення позову, основною підставою до оскарження заявники називають те, що після виконання спірного рішення напередодні нового навчального року буде ускладнене поновлення порушених конституційних прав дітей на отримання освіти. Спірне рішення, на думку заявників, суперечить державній політиці у сфері освіти; порушує конституційне право їхньої дитини на загальну середню освіту; селищна рада не врахувала наслідків ліквідації школи; спірне рішення було прийняте без врахування думки територіальної громади.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
