— Чи можна говорити про те, що люди розкусили цю схему, а зловмисники піймають облизня? — запитую в правоохоронця.

— Зараз люди дізнаються інформацію з різних джерел. Велике значення в цьому відіграли діти й онуки старших людей, які, спілкуючись із родичами, пояснили деталі злочинної схеми. Але якщо взяти часовий проміжок у рік, то кількість таких злочинів стабільна — аферисти знаходять способи, як обдурити жертву.

Як це відбувається: злодій маніпулює людиною, володіючи певними знаннями з психології. Підбирає «правильний» час: телефонує або пізно ввечері, або під ранок уночі. Правоохоронець описав нещодавню ситуацію, коли жінка поважного віку отримала пізно ввечері телефонний дзвінок: «Бабусю, я попав в аварію. Мені треба гроші. Я розбив губу, тому погано говорю». Як пояснив Олег Паншутін, злочинець намагається намалювати в уяві бабусі зв’язну картину. Свідомість жертви починає додумувати те, що хоче зловмисник: ніби бабуся й чує, що голос не онука, але ось аргумент — говорити важко, бо розбита губа. Чому? Бо була аварія. Звідси, за логікою, може з’явитися потреба швидко знайти гроші. Далі, не даючи жертві оговтатися та все проаналізувати, голос на другому кінці дроту просить передати знайомому, який ось-ось зайде, 60 тисяч гривень. «Ой, та в мене немає таких грошей, — бідкається старенька. — То передай, скільки є», — настирливо, з нотками невблаганності веде «онук».

Фахівець звертає увагу на ще один інструмент зловмисника — постійний нерозривний зв’язок між ним і жертвою. Тримаючи особу на «гачку», він знає, що вона робить, контролює, щоб виконувала всі його вказівки. Якщо під час цього злодій розуміє, що вистава йде не за його сценарієм, він просто кладе слухавку.

Ось кілька дій, небажаних для зловмисника, які в цей час може зробити жертва: покласти слухавку та поміркувати про ситуацію, перетелефонувати родичу, який нібито в біді, чи іншим близьким людям, зрештою, зателефонувати в поліцію… Тому зловмисник і намагається заволодіти всією увагою жертви. Додайте до цього постійний поспіх — треба «допомогти» швидко, бо… (далі кількість варіантів обмежується лише висотою польоту фантазії злочинця). А ще додайте до цього природне бажання людини допомогти родичу.

— Хто цей злочинець чи злочинці?

— Часто це група — один телефонує, інший забирає гроші. Іноді це може вчиняти й одна особа, а роль кур’єра виконує таксист. Раніше такою «діяльністю» займалися зазвичай особи, які перебували в місцях позбавлення волі. Зараз цим у більшості випадків — люди, які відбували покарання, мають кримінальний досвід. Іноді вміння працювати за цією схемою вони отримали, перебуваючи за гратами.

— Чи мають зловмисники інформацію про жертву чи телефонують навмання?

— Зазвичай таку інформацію беруть в інтернеті. У злочинця є список пенсіонерів із адресами та номерами телефонів. Якщо жертва не діє за сценарієм зловмисника, то він набирає наступний у списку номер. Звичайно, правоохоронці допускають, що номери телефонів пенсіонерів потрапляють до рук злочинців від несумлінних працівників соціальних служб чи банків, і ретельно досліджують, звідки взялися ці дані. Бували випадки, коли зловмисник телефонує пенсіонеру через кілька годин після отримання пенсії. Та в більшості випадків це все ж «холодні» дзвінки, коли в злочинця мало інформації. За одну ніч зловмисник може здійснити десятки дзвінків. Буває й навпаки — одного разу негідник тримав бабусю на зв’язку близько трьох годин, поки кур’єр не забрав гроші.

— Чи всіх таких злодіїв можна виявити та знешкодити?

— На заваді тут стають латентні злочини — це коли люди, отримавши дзвінок, не звертаються до правоохоронців. Відсоток розкриття таких злочинів останнім часом зріс, адже про схему добре знають і звичайні громадяни, й правоохоронці. Статистики саме за цим злочином немає, але можна говорити про досить великий відсоток затримань. Найперше затримують кур’єрів, які отримують гроші. Далі слідчі розмотують цей ланцюжок і з використанням сучасних технічних засобів виходять на організатора чи того, хто спілкувався телефоном. Торік затримали кілька таких груп.

— Як діяти людині, якій телефонують і кажуть «ваш родич у біді»?

— Сторонній людині досить важко уявити той емоційний стан, коли людина отримує звістку про аварію, раптову хворобу чи іншу біду, яка буцімто сталася з родичем. Саме цією розгубленістю користуються злодії. Найперше раджу в таких ситуаціях — не діяти на емоціях. Варто читати й слухати ЗМІ, знати, які нові хитрощі та виверти придумують зловмисники, адже якщо ти інформований — значить, озброєний. Друге — впевнитися на 100 відсотків, що телефонує справді родич, а не хто-небудь інший. Наприклад, покласти слухавку й перетелефонувати родичу за відомим номером, можливо, зателефонувати іншим родичам і знайомим, щоб уточнити, чи справді подія сталася. Далі: за жодних обставин не діяти за вказівками того, хто телефонує, а самому аналізувати ситуацію, не передавати незнайомцям гроші.

— Якщо людина зрозуміла, що це зловмисник, як діяти, аби допомогти правоохоронцям його викрити?

— Такий приклад був у мене в практиці: на чергову частину надійшов дзвінок, що зараз дідусь тримає на зв’язку таких злодіїв. А до поліції телефонував його сусід (він випадково опинився в гостях). Тоді правоохоронці зробили засідку, щоб упіймати кур’єра. Але злочинець, який телефонував, зрозумів, що щось іде не за його сценарієм, і після 40 хвилин спілкування поклав слухавку. В іншому випадку замість кур’єра по гроші зловмисник прислав службу таксі, прибувши на місце, таксист зі здивуванням повідомив «клієнту», що тут поліція. В більшості випадків таке «замовлення» має певні маркери, які насторожують таксистів.

Досить зручний інструмент, яким правоохоронці пропонують громадянам скористатися в подібних ситуаціях, — спеціально створений телеграм-канал «Безпечна Черкащина», який діє вже майже рік і до якого доєдналися близько 10 тисяч черкащан. Адже навіть під час розмови можна в цьому каналі написати повідомлення про злочин. Також є можливість додавати фото чи відео. До цього каналу має доступ черговий ГУНП в області, він оперативно направить патрульних чи слідчо-оперативну групу на місце події.