У трійці лідерів за збитими ворожими дронами у фронтовому небі на Покровському напрямку — зенітники батареї ППО 155-ої ОМБр. Серед них — наш земляк із Умані.
Нині війна — інакша, ніж навіть декілька місяців тому. Кількість та якість дронів зростає по годинах, а не по днях. І не лише в ЗСУ, а й у ворога. Тому захист неба зараз — чи не найбільш пріоритетний напрямок в кожному українському підрозділі.
У 155-ій Окремій механізованій бригаді імені Анни Київської Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України розповіли, як працюють віддані патріоти, які бережуть життя не лише бійців бригади, а й охороняють життя мешканців Покровська Донецької області та навколишніх сіл.
Війна має усталені закони та неписані правила. Тому одні військовослужбовці вказують свої імена та прізвища, інші — обмежуються тільки позивними, а дехто воліє не оприлюднювати у відкритому доступі своїх фото. І це — цілком зрозуміло та на якість виконання бойової роботи ніяк не впливає.
Зараз у мобільної вогневої групи 155-ої ОМБр на озброєннікулемети «Каніки», «Браунінги»; автомати Калашникова і бойові дрони. Заступають на позиції на добу: з вечора — й до вечора. Серед цілей, в основному, зараз FPV-дрони, а також ворожі «Молнії», «Крила», «Шахеди». Кількість останніх нині значно зросла.
«Ворог застосовує повітряні засоби ураження не тільки по військових об’єктах, а також вражає й цивільних, — розповів командир зенітно-ракетно-артилерійської батареї ППО 155-ої ОМБр Мар’ян Кузьмич, який мобілізувався у місті Львові. — Ми часто бачимо нові згорілі автівки й тіла цивільних. Це — тактика терору, залякування цивільного населення. Просто-напросто — зламати волю людей. Бо ворог не може військовим шляхом особливо добитися якихось успіхів. І єдине, що залишається, то тероризувати, настроювати цивільних проти нас. Тому стараємося чим більше збити, знищити ворожих дронів. Коли нас повідомляють про ціль, чи ми самі її виявляємо, нам потрібно максимум 10 хвилин, щоб зробити перший постріл, іноді й менше. Найбільш складно вразити, в основному, «Молнії». Це тому, що вони відразу дуже швидко набирають висоту й наше озброєння інколи не добиває до них. Із ФПВішками простіше. Ми добре знаємо, як із ними ефективно боротися. В туман, сніг та дощ їх літає менше. Але боротися з ними можна за допомогою прожекторів, камер нічного бачення, тепловізійних камер.
Для маленьких ФПВ у нас є «Сафарі», це — дробовики. Для «Молній» — штатна стрілецька зброя, тобто, автомати Калашникова, або РПК. Для шахедів та інших великих дронів — «Браунінги», «Каніки».
«Наше завдання також — перехоплення повітряних цілей із застосуванням дронів, в основному дронів-камікадзе, — зазначив командир взводу перехоплення безпілотних літальних апаратів зенітно-ракетно-артилерійської батареї на позивний «Стрейндж» (своїх персональних даних воїн не озвучує, але відомо, що він представляє місто Хмельницький). — Працюємо в різних напрямках і зі збиття високолітних цілей, таких як «Зала», «Ланцет», «Шахед». Також працюємо по цілях менших, таких як, наприклад, ворожі мавіки. Є у нас відносно новий, дуже непоганий, дрон, він має потужну стабілізацію GPS. Плануємо починати окремий напрямок роботи по ворожих цілях, таких як Mavic і FPV. Зараз тут встановлений один дробовик. У перспективі сюди встановлюються два стволи, й вони стріляють набоями від дробовика. Це — як аналог по ловлі, наприклад, мавіків сіткою, що виводить зі строю ворожі дрони й відразу знищує. Велика дальність, гарна потужність».
«Наша робота — дуже важлива, тому що ми збиваємо повітряні цілі, навіть взяти ті ж «Зали». Літаки запускають ракети, КАБи, а «Зали» направляють їх. Коли ми збиваємо «Залу», то ворожа бомба, ворожа ракета може не потрапити по наших хлопцях», — переконаний пілот дронів на позивний «Бабак». Він у бригаду потрапив із міста Умань, що на Черкащині.
Командир зенітників 155-ки також розповів про найбільш екстремальний бойовий виїзд.
«Тоді наш військовослужбовець отримав тяжке поранення, нам довелося проводити евакуацію. Можна сказати, що у людей був другий день народження, тому що під час цієї евакуації хлопці попали ще й під ворожий скид. Для групи, яка займалася цим, це був другий день народження», – ділиться командир зенітників.
«Дуже багато цікавих історій було, звичайно, не всі з них можна розповідати, але ось нещодавно при роботі розрахунку збили «Ланцет». Цікаво те, що навіть під час підльоту був дуже вдалий вибух. Вибухнула хвостова частина цього безпілотного літального апарату. Тобто він ще почав планувати, та інше завдання — це його вже добити. Але, в будь-якому разі, знищення було, і дуже добре знищення, так як кожного разу отримуємо інші дрони, й кожного разу потрібно знову вчитися», — ділиться своєю історією «Стрейндж».
«Кожен день — це зовсім інші обставини, зовсім інша ситуація. Бувають дні, коли спокійно проїжджаєш, а буває таке, що доводиться й «на педалі давати», й робити все можливе, аби рятувати життя та здоров’я бійців. Із кожним днем кількість цілей збільшується, нальоти активізуються, росте й інтенсивність «шахідів», вони постійно змінюють маршрут. Побачили, що стоїть група, що їх там обстріляли, все, наступного разу вони змінять маршрут, збільшують висоту. Коли раніше залітало по дві, по три, наприклад, ФПВшки, то зараз уже заходять по сім, по десять. Як бджоли на мед летять, і не відлітають, поки не зроблять свою чорну справу. Не можна сказати, що кількість ворожих дронів зростає стабільно. Але в них немає недостачі засобів. Інтервали між нальотами то збільшуються, то зменшуються. Визначити якусь певну, скажімо, інфографіку, як, і скільки їх прилетить, яким саме маршрутом, зараз немає такої можливості», — додав Мар’ян Кузьмич.
Точність, влучність, холодна голова?
«Це — так. Але найголовніше — це «сталеві яйця». Особливо, щоб вони були у водіїв. Бо від них дуже багато залежить. Саме на їхніх плечах — вчасно доставити нас на місце, вчасно евакуювати. Це мають бути реальні профіки, які й чорта не бояться. Це — людина, якій говориш: «Треба!» І вона не задає дивних питань, а просто говорить: «Коли?», а потім сідає та їде. Отакі люди найбільше потрібні», — переконаний командир зенітників.
Помічник начальника протиповітряної оборони з позивним «Магнат» (родом із Кропивницького) займається розробкою планів для виконання бойових завдань і бойових розпоряджень для власного та інших підрозділів.
«Наш підрозділ — це сім’я, вони тут знаходяться, врахуйте, кожного дня… Ти прив’язуєшся до цих людей, вони реально стають сім’єю. Жарти й «підколи» — доволі важлива частина дружньої атмосфери. Сім’я, інакше не можна це назвати. Рекомендую приходити по рекрутингу до нашого підрозділу з однієї простої причини — це підрозділ протиповітряної оборони. Ти, як мінімум, вже стоїш не в окопі, не на нулю. Ти можеш бути за два кілометри, за 5 км, за 10 км. Є деякі завдання й на 30, і на 40 км. Це — наша робота, ми прикриваємо небо, — переконаний «Магнат».
Як розповіли у бригаді, були випадки, коли хлопці з цього підрозділу збивали дрони на останніх секундах, можна сказати, перед смертю. Боєць із позивним «Пепсі» знищив ворожі крила на підльоті до позиції. Він — визнаний снайпер по ФПВшкам. Із доробовика «косить» їх так , аж «пір’я летить».
«У мене такий позивний, бо коли проходив ще навчання, підійшов до побратима й попросив «Пепсі». Тоді було дуже гаряче, тож я допив усе. І мені побратим каже: «Ще в старшини є «Пепсі». А я пішов і ще в старшини попросив. Так і став «Пепсі». Про випадок із ФПВ: я тоді був у кузові пікапа, встиг вискочити й збити за три метри до авто», — сказав «Пепсі», мобілізований із Тернополя.
«Із набоями до зброї, яку використовуємо, зараз проблем взагалі немає. В нас набоїв — достатньо», — запевнив командир зенітників Мар’ян Кузьмич. — Забезпечення вистачає, не зважаючи на невеличкі нюанси, бо весь час потрібні окремі кабелі, перехідники, якими потрібно займатися. Звичайно, не вистачає кваліфікованих кадрів. Потрібно, щоб у цій роботі людина була, яка вміє пілотувати, розбирається в техніці, інших сферах, бо тут — суто прийти й літати не виходить. Потрібно працювати з технікою, з налаштуваннями, з комп’ютерами, практично бути різностороннім у всіх напрямках, — додав «Стрейндж».
«Проблема в усіх Збройних Силах України одна й та ж — люди! Немає людей! Цей підрозділ, який зараз тут є, — згуртований колектив, який знає свої завдання та вміє їх виконувати. Але нас може бути більше. Це — найбільша проблема зараз. Козаки, я — командир зенітно-ракетно-артилерійської батареї. Запрошую всіх добровольців, хто хоче захищати свою хату, а ви будете захищати небо України, небо своїх домівок, небо над своїми рідними. Приходьте до нас, ми готові всіх прийняти, ви нам потрібні!», — кличе на захист країни Мар’ян Кузьмич.
Із відділенням рекрутингу 155-ої ОМБр можна зв’язатися телефоном 068-797-81-20.
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України
Фото відділення комунікацій 155-ої ОМБр імені Анни Київської.
