З нагоди 75-річчя від дня народження відомого журналіста, письменника, краєзнавця Феофана Білецького (17.12.1950 – 21.04.2024) в книгозбірнях області згадували нашого колегу, як талановитого літописця, творця книг і газетних публікацій про рідний край.
Селище Буки на Маньківщині — мала батьківщина Феофана Білецького, де він народився 17 грудня 1950 року. Навчався на факультеті журналістики Київського університету ім.Тараса Шевченка (1979). Творчий шлях розпочав у 1972 році літпрацівником Маньківської районки. Працював редактором Городищенської, заступником редактора Звенигородської районних газет, із 1985 року — власним кореспондентом обласної газети «Черкаський край». За актуальні матеріали в українських медіа удостоєний звання «Заслужений журналіст України», а за вагомий вклад у дослідження історії Черкащини — почесного члена Національної спілки краєзнавців України.
Під час літературно-краєзнавчих вечорів, присвячених його пам’яті, в черкаських обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка та міській книгозбірні імені Лесі Українки звучали спогади його дружини — журналістки Раїси Білецької, колег-медійників, краєзнавців, видавців. На екрані транслювали телесюжет про Феофана Феофановича, звучали вірші, пісня «Бучаночка» на його слова.
Заходи з вшанування відомого земляка проходили й у рідних для нього Буках та в Звенигородці, де плідно працював упродовж багатьох років.
Працівники комунального закладу «Публічна бібліотека Буцької селищної ради» на своїй сторінці в мережі підготували літературну годину-спогад «Світло життя Феофана Білецького: Слово, що зігріває серця», розповіли про ґрунтовну книгу «Розкажи мені, Тікичу… Буки від давніх часів до сьогодення», за яку в 2015 році автор удостоєний престижної обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича.
Представники громадської спільноти міста Звенигородка, почесним громадянином якого є Ф.Ф.Білецький, поклали квіти до його меморіальної дошки на фасаді публічної бібліотеки. Згадували творчість багатогранного публіциста-краєзнавця, в якій чільне місце займають нариси з історії Звенигородщини: «Вічний подзвін Звенигори», «Звенигородка: мала енциклопедія», документальна публіцистика «Грудьми проти вітру» про село Неморож на Звенигородщині, «Звенигородський дивак» про батька всесвітньо відомого академіка Агатангела Кримського — Юхима Кримського.
Наш колега любив шевченківську тематику. В різних виданнях, зокрема в газетах «Шевченків край», «Черкаський край», «Сільські вісті», «Голос України», вміщені десятки його нарисів та краєзнавчих розвідок, зокрема «Син кріпака чи внук козаків», «Ще сто років тому він малював по сучасному», «Його третє літо», «Останній отаман».
Особливо трепетно фіксував історію преси Черкащини. Книга «Журналістами не народжуються» — про незабутній колектив редакції Маньківської районної газети, де розпочалася творча біографія Ф.Ф.Білецького. Кожен нарис у ній — данина поваги та пам’яті всім тим, хто закладав традиції місцевої преси і пов’язав свою долю з журналістикою.
Тетяна КАЛИНОВСЬКА
