Важко знайти гуманітарну галузь, на яку б не наклала свій руйнівний, або хоча б гальмівний, відбиток повномасштабна війна росії проти України. І це цілком логічно й зрозуміло всім — як у столиці та великих містах, так і містечках і селищах колишнього районного покрою. Відчули це на собі особливо боляче й заклади медицини та освіти в регіонах нашої держави. Бо війна нівелює, підминає й відкидає чимало важливих аспектів існування цих близьких для людей сфер.
Цей матеріал і світлини до нього робилися в один і той же час, коли формувався огляд шкільного життя Монастирищенської територіальної громади. Отож із питаннями довкілля та роботи позашкільних установ міської ради ми паралельно познайомились якраз у години повноцінного відвідування їх школярами після закінчення уроків.
Знайомству з ними передувало спілкування з владою громади. Міський голова Монастирища Олександр Тищенко про роботу й завдання як дошкільних, так і позашкільних установ, має чітку позицію.
— Хоч Бог милував, і наші дитсадки й заклади не постраждали, однак війна певний відбиток на їхню діяльність наклала, цього не відкинеш і не заперечиш, — ділиться думкою Олександр Михайлович. — Виконавчий комітет, міська рада, її депутатський корпус як до повномасштабного вторгнення ворога, так і після нього, докладали всіх зусиль, щоб ці об’єкти не просто діяли, а функціонували повноцінним життям. Мені приємно констатувати, що не лише я особисто, а й мої підлеглі, помічники та очільники цих закладів одностайні в тому, що не можна дітвору позбавляти радощів дитинства, мотивуючи універсальним виправданням, що йде війна. Так, війна триває, діти це відчувають і розуміють. Але завдання дорослих полягає у тому, щоб юні в цей непростий період часу, породженого військовою агресією росії, випробувань і труднощів, не були позбавлені елементарних радощів дитинства. Наголошую — елементарних, таких, як заняття улюбленими видами спорту, участь у мистецьких ансамблях чи групах, виступи на різноманітних фестивалях, змагання в конкурсах, олімпіадах, оглядах тощо. І, до честі активу міської ради, цього вдається досягти, це вдається здійснити. На теренах нашої громади (а це вся територія колишнього Монастирищенського району) діють 19 закладів дошкільної освіти. Як і в попередні роки, стабільно працюють дві потужні позашкільні установи — Будинок дитячої та юнацької творчості (БДЮТ) і дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ). Так, на їхню роботу свого часу неабияк вплинула пандемія та породжені нею карантинні обмеження. А минула осінь і зима були позначені частими повітряними тривогами, які переривали чи скорочували діяльність об’єктів позашкілля. Але й персонал закладів, і дітвора це все пережили, витримали, зберегли присутність духу й енергійність. Часом було важко й складно, але і дорослі, і діти проявили вмотивовану стійкість, стабільну витримку й чітке розуміння ситуації. Якщо бути відвертим, то це нас і виручило в цій царині життя громади.
У БДЮТ в позаурочний час займається чимало юних монастирищан.
— У нас активно працюють понад десять творчих колективів, які об’єднали дітвору за різними вподобаннями та спрямуванням, — розповідає директор Будинку дитячої та юнацької творчості Тетяна Тонюк. — Це гуртки: хореографічний «Елегія» (керівник — Аліна Дзюба), м’якої іграшки «Сувеніри-обереги» (Тетяна Бондаренко), в’язання гачком (Наталія Кульчицька), бісероплетіння (Надія Талабко), «Джгутова філігрань» (Таміла Совгира), образотворчого мистецтва «Чарівний пензлик» (Олена Дякова), зразковий фольклорний колектив «Родослав» (Наталія Стасюк), шаховий клуб (Михайло Кудин), зразковий вокально-інструментальний ансамбль «Акорд» (Ігор Григораш), театральна студія «Віночок» (Лариса Танасієнко), ляльковий театр «Сонечко» (Лариса Павлюк). Є в нас і гурток юних фотоаматорів, якими керує Микола Гончар. І хоч зараз він служить у лавах війська, однак гурток працює, бо наставник зумів організувати навчання дистанційно.
— Великою популярністю в юних монастирищан користується і дитячо-юнацька спортивна школа, яку очолює Олександр Гук, — розповідає начальник управління освіти, молоді та спорту міської ради Ніна Завертана. — Керівник згуртував міцний колектив із професійних висококваліфікованих тренерів із кількох видів спорту. Отож дітворі є в кого повчитися майстерності. Приємно, що після уроків у школі хлопчики й дівчатка поспішають сюди, щоб зайнятись улюбленим видом спорту.
— Серед дітей є як просто любителі спорту, так і здібні й талановиті, які засвоюють ази майстерності, досягають певних вершин у ній, — говорить директор ДЮСШ Олександр Гук. — Недавно наш юний тенісист Арсен Галай став призером чемпіонату України з настільного тенісу, завоювавши третє місце. Обнадійливі результати в різних видах спорту демонструють юні спортсмени Олександр Мазур, Олександр Крамар, Антон Горовий, Тамаз Рибіннік, Андрій Шиндер, Олександр Бурський, Арсен Тертичний, Роман Кунчій. Впевнений, що серед них зростають не лише наші призери, а й майбутні чемпіони, які примножать спортивну славу Монастирищини.
Предметно дбають про дітвору в Монастирищі з раннього віку, з дитсадків, отож дошкіллю тут надається чимала увага. У цьому ми переконалися, відвідавши заклад, очолюваний Світланою Тітаренко. Малеча тут не просто грається, а й прилучається до різних видів художньої самодіяльності, творчості, знайомиться з мистецькими азами, пізнає прекрасне. Хтось танцює з «Міккі Маусом», а хтось робить обереги з червоної калини, хтось творить мальосики на склі, а хтось освоює ази йоги чи елементи аеробіки. І все це — з дитячою безпосередністю, непідробною зацікавленістю і щирим дитячим захопленням.
— Мені важко виділити когось окремо з числа наших працівників, бо всі працюють самовіддано й старанно, — говорить очільниця дошкільного закладу Світлана Тітаренко. — Колектив дружний, всі розуміють, що наші юні відвідувачі — це майбутні громадяни як громади, так і держави, тож прагнуть виховати достойне покоління. Діти з охотою йдуть у наш дитсадок, бо він став для них другою домівкою, де є друзі, улюблені заняття, уважні вихователі й цікаве спілкування.
Діє в Монастирищі й порівняно молодий заклад — інклюзивно-ресурсний центр, де проводяться спеціальні заняття з дітьми, які потребують певної допомоги.
— Ми, як і всі аналогічні центри в Україні, працюємо лише чотири роки, — розповідає директор закладу Оксана Шуст. — Наше завдання — працювати з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечувати їхній супровід та моніторинг в освітньому процесі. Приходимо на допомогу й дітям із родин внутрішньо переміщених осіб. Бо ці дітки пройшли через жахіття війни, що подекуди спричинила важкий і гнітючий вплив на дитину. Наші фахівці здійснюють діагностичну методику, щоб визначити сильні й слабкі сторони розвитку дитини, вчасно почати ефективну психолого-педагогічну корекцію. Проводяться корекційні заняття з логопедом. А реабілітолог веде заняття з метою корекції та розвитку фізичних навичок дитини.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. м.Монастирище
