Що мені імпонує в особі генерального директора групи компаній «Відродження» Юрія Васильовича Ляшенка, так це — лаконічність і, в той же час, відвертий характер його міркувань. Не один десяток років ми з ним спілкуємося, різні моменти й ситуації доводилося обговорювати, але ця особливість висловлених ним думок і оцінок зберігається. Буває, що обговорюємо щось із того, що прийнято відносити до категорії «а це — не для преси», але він навіть і в таких випадках не змінював структури та характеру своїх висловів. За це я й ціную його і як керівника, і як щиру до мене людину.
Зеленою Дібровою у «Відродженні» дорожать
Наприкінці минулого тижня, коли я побував у «Відродженні», почув від Юрія Ляшенка не дуже багато, але досить таки чіткі міркування з приводу нинішньої ситуації в селах і становища їхніх жителів у цей непростий час воєнного лихоліття. Загалом оцінка Юрієм Васильовичем нашого сьогодення вклалася в таку лаконічну форму:
— Село нині аж ніяк не можна забувати, а його жителів треба всіляко підтримувати. Бо триває війна, не так просто жити зараз і сільським громадам на загал, і мешканцям сільських населених пунктів зокрема. Тому ми, як це й було раніше, про села — пам’ятаємо, а їхніх жителів — підтримуємо. Інакше бути не може, іншого — не дано.
Побувавши у Зеленій Діброві, що належить до Вільшанської територіальної громади Звенигородського району, я поцікавився, як СПОП «Відродження» дотримується своїх правил. Адже не один десяток років це агропідприємство обробляє тутешні поля, бо жителі села довірили йому свої земельні паї.
— У стосунках зеленодібрівських орендодавців і шполянського орендаря СПОП «Відродження», як і раніше, панують повне взаєморозуміння та довіра, — пояснив колишній сільський голова Зеленої Діброви, а нинішній староста старостинського округу №4 Вільшанської селищної ради Ігор Володимирович Щербак. — Насамперед, це — розуміння та сприйняття керівниками СПОП запитів і всіх насущних проблем жителів села. Нині багато орендарів перейшли на грошову оплату за користування земельними паями. А ось «Відродження» практикує як розрахунок гривнями, так і видачу зерна пайовикам (якщо вони цього прагнуть). Більше того, люди можуть взяти як фуражне зерно для годівлі домашньої живності, так і продовольче збіжжя. Тобто, хочете кукурудзу — беріть її, хочете пшеницю — буде вам пшениця, хочете трохи того й іншого — буде так, як вам треба. Вагомим видом допомоги селянам є й обробіток городів, особливо — оранка, яку проводить своєю технікою СПОП. Як я вже сказав — село старіє, кожного року з багатьох родин хтось закінчує свій земний шлях. Тому допомога СПОП родинам у похованні небіжчиків також для жителів є досить відчутною.
Великою ділянкою роботи СПОП, на думку старости Ігоря Щербака, було й залишається волонтерство «Відродження». І, хоч керівництво агропідприємства не дуже любить хвалитися своєю діяльністю в цій царині, однак волонтерство не припинялося й не припиняється, воно досить відчутне.
Постійною роботою, яку виконує СПОП на теренах Зеленої Діброви, незмінно є догляд за грунтовими шляхами в полях, навколо села та в самому населеному пункті. Бо ж не всі їздять лише однією дорогою з твердим покриттям, декому треба найкоротшим шляхом добратися в сусідні села Козацьке, Юркове чи Боровикове, хтось прагне поїхати до сусіднього гаю чи діброви.
— А головне те, що СПОП, як і раніше, дотримується жорсткого правила: вчасно і в повному обсязі сплачує податки, — додав Ігор Володимирович. — А це нині — особливо важливо як для жителів Зеленої Діброви, так і для всієї тергромади.
Василь МАРЧЕНКО,
фото автора.
Звенигородський район
