— Юрію Петровичу, коли й чому створений науковий освітній підрозділ козацтва в університеті?
— 21 березня цього року ректор університету Олександр Черевко підписав наказ про створення Науково-освітнього центру Українського козацтва. Це позаштатна структура, метою діяльності якої є передусім координація наукової, освітньої та громадської роботи в сфері досліджень історії козацтва й національно-визвольних рухів в Україні, — зазначив Юрій Присяжнюк. — Йдеться про збереження та популяризацію історичної й культурної спадщини, удосконалення системи національно-патріотичного виховання молоді, інформування суспільства про сучасний козацький рух в Україні та за її межами. Значна увага надається педагогіці. Російське повномасштабне вторгнення спонукає нас зосереджувати увагу й на інших напрямах.
— Яка аудиторія центру? Це тільки студенти?
— Безпосередньо до структури входить чотири фахівці, серед яких — директор, заступник, науковий працівник і секретар-організатор. Зрозуміло, що самостійно центр не впорається з поставленими завданнями, тому основною опорою діяльності стане козацька студентська сотня імені Богдана Хмельницького, створена раніше. До неї ще з першого курсу навчання вступають студенти, які виявляють бажання й володіють відповідними морально-етичними характеристиками. Сотня діє вісім років, її склад постійно оновлюється.
— З чого почали насамперед?
— Із документів. Як з’ясувалося, потрібно було підготувати положення, й воно вже затверджене вченою радою університету. Далі взялися реалізовувати ініціативи. Ми хочемо з наступного навчального року прочитати студентам-другокурсникам позакредитну (якщо говорити мовою сучасних освітніх програм) навчальну дисципліну «Українське козацтво: витоки, традиції, героїка». Вона не повторюватиме історію України, тому що не зосереджена на історичному козацтві, як явищі. Мова про козацтво, як своєрідне віддзеркалення української культури докозацького, козацького й модерного, тобто власне сучасного періодів. Цим стверджуємо, що козацький дух — живий в українському суспільстві. Можливо, не всі бачать і розуміють, але саме моральний запал, стійкі підсвідомі пласти вільнолюбного буття стали основним чинником, чому 24 лютого 2022 року українські захисники виявилися готовими до опору. У прагненні наблизити Перемогу більшість населення, насамперед рідні, друзі та земляки бійців, почали допомагати фронту. Так поширилося волонтерство. А вже звідси пішла позиція влади, яка, зрозумівши, що захищатися українці будуть усіма силами, підтримала спротив. Отож, на подив ворога, Україна послідовно демонструє національну єдність, воюватиме за свою свободу до кінця.
— Чи є аналоги таких центрів в Україні?
— В Україні їх близько десяти. Хоча й не всі — при навчальних закладах. Своєрідним методологічним осередком є Інститут козацтва при Інституті історії України Національної академії наук України. Це — теж позаштатна громадська організація, яку очолює відомий науковець Тарас Чухліб. Наша мета — стати асоційованим членом цього інституту й аналогічних центрів. Адже претендуємо на національний масштаб діяльності, хоча наша робота локалізована насамперед черкаським регіоном, що є історичним центром виникнення козацтва.
Науково-освітній центр постав не випадково. І раніше в закладі велася велика робота в цьому напрямі. Наш університет носить ім’я гетьмана-державника Богдана Хмельницького. Ректор Олександр Черевко багато років у козацтві, ще з тих часів, коли очолював обласну державну адміністрацію. Він — заступник гетьмана Українського козацтва з питань розвитку молодіжного козацького руху. Головою наглядової ради університету є третій Президент України Віктор Ющенко, якого козацька громадськість обрала гетьманом України; ним він є й донині. Під час війни чимало наших студентів-козаків і випускників захищають Україну зі зброєю в руках. Додатково підсилює діяльність центру військова кафедра, з якою тісно взаємодіємо.
— Чия була ініціатива створити козацький центр?
— Гетьман Українського козацтва Микола Пантелюк, у якого я є заступником із питань історичної спадщини, ще два роки тому запропонував ідею створити при Черкаському національному університеті науково-дослідний центр вивчення козацтва. Безпосередня ініціатива належить ректору Олександру Черевку. Очолити центр випало мені. У ЧНУ я працюю 22-ий рік, а в козацтві вже — десятий рік. Завжди прагнув, щоб виховна робота зі студентами будувалася на козацьких традиціях, багато працював над цим.
— Як козацтво пов’язане з педагогікою?
— Співпраця з установами й закладами освіти щодо розвитку козацької педагогіки — це пріоритет діяльності нашого науково-освітнього центру. На Черкащині чимало корисних напрацювань у цій сфері. Прикладом можуть бути вчителі й учні школи села Тернівка Черкаського району. Козаки й берегині Тернівської козацької сотні імені Івана Сірка під керівництвом директора-отамана Анатолія Шулежка беруть активну участь у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»); вони — неодноразові переможці й призери цих змагань. Під керівництвом досвідченого директора, вчителя й козацького отамана Петра Карпенка активно діє козацтво Маньківщини. Маньківські козаки мають унікальний досвід щорічного проведення літнього таборування для старшокласників у козацькому дусі. Чудовий досвід упровадження козацької педагогіки демонструє Вікнинський освітній заклад на Катеринопільщині, який очолює Василь Кураш. Тут є класи, в яких навчають козацьких дисциплін, що виходять за межі загальноприйнятих навчальних планів. У всіх названих випадках юнаки та дівчата отримують кваліфіковані знання про козацтво, зокрема й пов’язане з героїкою Холодного Яру. Кілька козацьких класів функціонує в обласному центрі.
— Співпрацюєте з козацькими ГО?
— На Черкащині є кілька потужних козацьких осередків. Багато років поспіль Черкаське крайове товариство Українського козацтва очолює Віталій Чепелуха. Завдяки його енергійності та досвіду черкаські козаки тримають першість у волонтерській роботі. Взірцевим є уманський кіш ЧКТ УК. Його отаман Володимир Сивак є людиною принциповою й послідовною, особливо щодо дотримання статутних вимог, козацьких принципів і традицій. Як досвідчений викладач, демонструє зразки впровадження козацької педагогіки. Нещодавно за підтримки нашого науково-освітнього центру він провів у заповіднику «Стара Умань» круглий стіл, приурочений 255-ій річниці Коліївщини. Основною темою дискусії стала актуальна проблема розвінчання міфів і фальсифікацій навколо цього національно-визвольного повстання. З вищеназваними та іншими ГО національно-патріотичного спрямування підтримуємо постійні зв’язки задля здійснення науково-дослідних, освітніх заходів на відродження козацького духу, його ствердження в українському суспільстві на сучасному етапі історичного поступу.
Розпитувала Тетяна КАЛИНОВСЬКА
