Неймовірна спека загострила проблему міста як нагромадження «бетону, заліза й асфальту». Ситуація стає ще гіршою, якщо у житлових масивах, уздовж доріг були знищені зелені зони.
«До +70°С розпечена поверхня ґрунту на Черкащині. За словами очільника обласного гідрометцентру, «такого нестерпного пекла на Черкащині не було 120 років». Ну то як, може, ще трохи дерев у містах повирубуємо? Або хоч покронуємо? Бо чого вони ото ростуть, гілки порозставляли?» — обурюється політикою керівництва міста у цій сфері на своїй сторінці у фейсбуці мисткиня з Черкас Ольга Бердник-Отнякіна.
Так, черкасці пам’ятають кожне дерево, зрізане в місті. І ялини та велику черешню біля будинку торгівлі. І червонолисті яблуні у сквері «Юність». І молоді липи на площі 700-річчя, які прибрали крадькома уночі. І неймовірно величного береста навпроти «Сонячного» на Митниці, де залишився пеньок діаметром з метр. І оту непримітну липку біля переходу перед Макдональдсом, під яку всі тулилися в тінь, щоб дочекатися зеленого на світлофорі. І розкішного осокора перед кооператором, навіть паростки якого днями зачистили. І здорові й гарні липи по Хрещатику від Нацбанку до Смілянської — під ними на клумбі навіть опеньки росли… І каштани по Хрещатику біля нововідреставрованого «блакитного» палацу. У кожного з нас у місті є дерева, до яких ми звикли і яким вдячні. Але їх не просто кронують, а вирізають на очах, відверто нехтуючи громадською думкою.
Начальник відділу екології Черкаської міської ради Володимир Гусаченко наголосив сайту «Прочерк», що вони вже сім років не володіють інформацією щодо вирубки дерев там, де ведеться будівництво. Це пов’язано з функцією архітектурно-будівельного контролю. Раніше до них могли звернутися прості громадяни, запитати, хто, що будує й як. Зараз немає такої можливості.
Будівництво (реставрація) повинне здійснюватися в межах і в спосіб, передбачений проєктом. Одна із складових комплексної експертизи об’єктів будівництва — оцінка впливу на навколишнє середовище, відповідність діючим нормам. Але що написано в проєкті, того часом не вирубаєш сокирою. На відміну від дерев у місті.
Зелені зони в місті зменшують концентрацію газів і пилу, поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень у результаті фотосинтезу, знижують температуру повітря.
Менш загальновідомо те, що озеленення міст покращує психічне здоров’я — розповідають фахівці ГО «Екопарк «Осокорки». Дослідження свідчать про те, що навіть невелика кількість часу, проведена на вулиці, допомагає при тимчасовій втомі й проблемі з концентрацією. Тож якщо вашим дітям зазвичай важко зосередитися — візьміть їх на прогулянку в парк.
Зелень сама по собі асоціюється зі зменшенням насильства, симптомів дефіциту уваги, гіперактивності й симптомів стресу. Рослинні оази сприяють росту позитивного ставлення до роботи, кращій побудові соціальних зв’язків, «тонізують» фізичну активність.
Знищення зелені в місті усвідомлено й несвідомо сприймається як загроза середовищу проживання, що призводить до негативних явищ не тільки для здоров’я городян, а й проблем у соціально-психологічній сфері. Адже відсутні місця релаксації, принижуються естетичні потреби, втрачається «почуття місця», ускладнюється орієнтація в просторі й часі, виникає відчуття неприкаяності й втрати контролю за існуванням та зміною середовища.
Дослідження доводять, що навіть невеликі за часом перебування на природі зменшують симптоми депресії. Нідерландські дослідники обробили дані з електронних медичних карт значної кількості людей і з’ясували, що проживання близько зелених зон може мати далекосяжні переваги для психічного здоров’я людей. Захворюваність класифікувалась відповідно до міжнародної класифікації первинної медико-санітарної допомоги. Відсоткова частка зелених насаджень у радіусі 1 км і 3 км навколо координат поштових індексів була отримана з наявної бази даних і розрахована для кожного домогосподарства. Було проведено багаторівневий логістичний регресійний аналіз, що враховує демографічні та соціально-економічні характеристики. І виявилося — щорічний показник поширення значної кількості захворювань був нижче саме в місцях із великим процентним співвідношенням зелених насаджень у радіусі 1 км. Цей зв’язок простежується для всіх категорій захворювань: серцево-судинні, опорно-рухові, психічні (депресія, тривожний невроз), дихальні (ГРВІ, бронхіт, пневмонія і пр.), неврологічні, захворювання травлення, різне (незрозумілі з медичної точки зору фізіологічні симптоми). Найбільш тісний зв’язок спостерігався при тривожному розладі й депресії. Причому, найбільше це стосувалося дітей і людей із більш низьким соціально-економічним статусом.
Також було проаналізовано зв’язок між здоров’ям людей і різними типами зелених зон. Цей аналіз показує, що існує позитивний зв’язок між загальним здоров’ям і наявністю доступних зелених зон, причому це може бути як сільськогосподарські насадження (поля, сади тощо), так і натуральні зелені зони (ліси, луги тощо). І різниця в показниках здоров’я між міськими і сільськими мешканцями може бути частково пояснена кількістю рослинності в їх безпосередньому життєвому середовищі.
У віці 23 років активістка екологічного руху Джулія Хілл оселилася на дереві, яке назвала «Місяць», у каліфорнійському лісі Редвуд (США). Дерево сягало заввишки понад 60 метрів і мало вік понад 500 років. Оселилася Джулія на знак громадянської непокори — щоб урятувати легендарне дерево. Справа в тому, що лісозаготівельна компанія Pacific Lumber оголосила про нову ініціативу суцільної вирубки, яка мала значно скоротити кількість дерев у легендарному лісі. Джулія планувала, що питання вирішиться за тиждень-два… А прожила на дереві, за підтримки друзів і однодумців, два роки і вісім днів. Поки не було підписано угоду про збереження цього дерева та інших у радіусі 60 метрів. А компанія та збанкрутувала…
Черкасці, доведені до відчаю, хоч і в менш радикальні способи, але теж протестують проти вирубування дерев. Скажімо, було аж дві петиції про те, щоб зупинити вирубку дерев та будівництво на ділянці між вулицею Лісова Просіка та провулком Чорних Запорожців. Як результат, забудовник визнав помилкою вирубування дерев і пообіцяв відновити зелені насадження.
Але перти проти бізнесово-бюрократичної машини дуже складно. Щоб врятувати прикметні дерева в місті, треба хіба що про збереження кожного створювати петицію. Бо тільки тріски полетять.
Лариса СОКОЛОВСЬКА, фото автора
Читайте також: Про екологічні загрози знатимуть оперативно
