У Верховній Раді планують прийняти законопроєкт 11043, про те, що він передбачає розкривати деякі дані, зокрема банківську таємницю, журналістам розповіла народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк:
— Шахраї вивели з рахунків громадян 6 мільярдів гривень за останні два роки. У 2022 році в Україні зафіксовано понад 99 тисяч жертв, а у 2023 — ще більше — 209 тисяч. Збитків їм було завдано, відповідно, на понад 2 млрд у 2022 році й уже понад 4 млрд у 2023.
В законопроєкті 11043 ми спільно з Нацполіцією, банками, Національним банком прописали норму, згідно з якою, якщо Нацполіції на 102 або через систему електронного звернення надійде заява про злочин, поліціянти направлять електронний запит до надавача платіжних послуг, який проводив операцію, про яку постраждалий повідомив як про шахрайську. Цей надавач платіжних послуг за 24 години має в електронному вигляді дати інформацію, щоб встановити, куди далі пішли гроші. Так правоохоронці йтимуть аж до місця виведення грошей. Це зроблено з єдиною метою: швидко, поки не закриті рахунки, вийти на злочинця.
При цьому в проєкті зазначений вичерпний перелік злочинів, при яких працює така електронна взаємодія. Обов’язок надати інформацію виникає, якщо вчинено: крадіжку, шахрайство, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення, а також злочини, передбачені 361-363 статями Кримінального кодексу.
За словами депутатки, в тексті законопроєкту немає ні слова про передачу інформації про все належне майно (активи) та зобов’язання осіб. Там є лише вимога надати в електронній формі протягом щонайбільше 24 годин необхідний для оперативного встановлення місця злочину й причетних осіб ось такий вичерпний перелік інформації:
1) суму та валюту платіжної операції;
2) дату проведення платіжної операції;
3) тип платіжної операції;
4) геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний застосунок) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу – адресу каси (за наявності);
5) ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи – повне найменування ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
6) повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
7) унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
8) найменування та код еквайра (за наявності);
9) ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
10) код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
11) унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.
— Відомостей про майно ми не пропонуємо надавати. Прошу взяти це до уваги всім, хто розганяє зараз зраду про наш законопроєкт. Єдина ціль — дати змогу Кіберполіції нарешті діяти, — наголосила нардеп.
За коментарем журналісти «Черкаського краю» звернулися до старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Черкаській області ДКП НПУ Олега Паншутіна. Він підтвердив інформацію про розробку згаданого законопроєкту та аргументував потребу таких змін:
— Загалом це питання масштабне та має безпосереднє значення як для держави загалом, так і для нашого регіону. У випадку прийняття згаданих норм ми вже базово зможемо встановлювати особу зловмисника під час злочинів, пов’язаних з банківською системою. Також у постраждалих від дій кібершахраїв значно зростуть шанси повернути викрадені кошти, адже правоохоронці зможуть накласти на них арешт. Ми оперативно будемо бачити, на яких рахунках вони перебувають. Зараз, при дії нинішніх законодавчих норм, ми не встигаємо в установленому законом порядку отримати таку інформацію від фінансових установ. Поки її отримаємо, гроші вже можуть бути переведені в готівку, й повернути їх — надто складно.
Читайте також: Під прицілом кіберзлочинців — наші діти
