У Черкасах в міському транспорті оплата проїзду з минулого літа — через валідатори. прикладаєш квитка, або банківську карточку, або картку містянина, або смартфон із програмкою — пристрій зчитав, і ти вже не заєць.
Але цього разу валідатор у тролейбусі повідомив, що на моїй банківській карточці недостатньо коштів. Та коли я тут же перекинула гроші на основний рахунок і знову приклала карточку, вже з достатньою для оплати сумою, пристрій оплати не прийняв і показав на екрані червоного хрестика й напис «недостатньо коштів». І з цього моменту жоден валідатор у тролейбусі оплату вже не приймав, хоч у магазинах карточка працювала справно. Тому перейшла тільки на автобуси, бо інакше — 100 гривень штрафу.
Але що ж із взаєминами моєї карточки та модного пристрою? Жодного роз’яснення на сторінці КП «Черкасиелектротранс» про такі випадки. Жодних координат, куди телефонувати. Диспетчерка тролейбусного, яку я озадачила, куди дзвонити щодо роботи валідатора, повідомила, що знати про таке не знає, і порадила: «Ну шукайте, шукайте…». Номер гарячої лінії «Смарт тікет технолоджи» дали в приймальній тролейбусного парку. А потім відгукнулись і в листування з тролейбусним у месенджері, та повідомили, що номер телефону ТОВ «Смарт тікет технолоджи» — 067 574 10 88 — є на кожному валідаторі (по-перше, я не помічала, бо дрібним шрифтом, по-друге, я ж не зайду тепер у тролейбус).
Операторка служби, яка здійснює супровід і технічну підтримку валідаторів, пояснила, що при нестачі коштів пасажиру один раз дають оплату в борг, але карточку вносять у чорний список — щоб не було надмірного списання коштів. Тому-то на екрані червоний хрестик, і оплатити неможливо, поки оператор карточку не розблокує. Та хто ж про це знав? У тролейбусному на мою пропозицію роз’яснювати містянам про такі ситуації, відповіли, що з усіх питань треба дзвонити у «Смарт тікет». Але ж штраф виписують контролерки тролейбусного парку! Можливо, тролейбусному вигідно, щоб про це менше знали? І, до речі, контролери тепер не в спецформі, а лише з бейджиками — мабуть, щоб перехитрити зайців. Їхала я знову тролейбусом, і знову мені двічі підряд — червоний хрестик, бо, на хибну думку «залізяки», коштів недостатньо. Але я вже знала, куди телефонувати…
Лариса Соколовська
