Доброволець Ян прибув до 30 ОМБр з Черкащини. Йому 49 років. Має двох дорослих дітей: сина-студента та донечку-викладачку яка подарувала йому онуку. Про це в соцмережі інформує 30-та окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького.
— Прокинувся, дізнався новини, почав збирати необхідні для мобілізації речі. Рідні перед відправкою до військкомату зі мною попрощалися. Нічого не казали, лише прощалися і міцно обіймали. Прийшов до РТЦК та СП 24-го лютого зранку, а в обід вже поїхав до 30 ОМБр., — пригадує чоловік.
Захисник з 2000-го року й до сьогодні є приватним підприємцем. Він — аграрій, обробляє благодатну землю та вирощує зернові й бобові культури.
— Викликав сина який був в Угорщині на момент повномасштабного вторгнення, щоб підстрахував батька «на землі», а сам пішов до війська. Роблю так, щоб не довелося дітям воювати, — каже чоловік.
Розповідає, що діти та онука є його основною мотивацією; прагне, щоб онука за жодних обставин не побачила на власні очі жахи війни. Зовсім скоро у дівчинки день народження, перший ювілей — 5 років. Малеча вже розуміє, що дід на війні, але слізно прохає про візит, бодай, на годину додому.
— На початку року планували сімейний магазин відкривати. Хотів більше часу з родиною проводити, але війна внесла свої корективи. Я не засмучуюся. Переможемо й відкриємо їх кілька, — ділиться мріями чоловік.
Герой поділився з нами роздумами про окупантів.
— Думаю, окупанти були здивовані рівнем життя в Україні, адже ми живемо в цивілізації, в гарних будинках, їмо зі святкового посуду щодня, наші жінки одягають ошатні сукні на прогулянки. Для них це дивина, а для нас — буденність. Не розумію, чому вони прийшли й за кого воюють. Я прийшов захищати свою родину й свою землю. Боротимуся з ворогом за кожного, хто поліг за суверенність і зробив вагомий вклад в історію боротьби. Ми не повинні здаватися чи давати слабину, — каже захисник.
