За одним словом — майже — фактична заковика, яка й не дозволяє сказати, що на ланах уже всі роботи скінчилися. Бо лишається невиораним шмат землі. “Нам лишилося останню роботу в полі завершити — зорати на зяб, — пояснив голова СФГ «Вершина», що в Буках, Андрій Мельник при нашій зустрічі минулої п’ятниці. — Там тієї оранки буде, від сили, максимум на три дні. Але не оремо, бо земля така суха, що леміші брили вивертають, плуг в одну мить можна перервати. Аномальна спека дала про себе знати. Дасть Бог дощу, ґрунт хоч трохи зволожиться — тоді дооремо”.
Цікавлюсь, а як віддячили за цьогорічної аномальної спеки лани й плантації фермерам «Вершини».
— Скажу чесно: сподівалися на більше, але й за те, що вродило за такого неймовірно жаркого літа, за цієї ґрунтової засухи, що виникла на наших полях, ми маємо Богу дякувати, — поділився своїми міркуваннями Андрій Анатолійович. — Головна наша хлібна культура — озима пшениця — вродила на круг по 65 центнерів, озимий ячмінь — трохи менше, 61 центнер із гектара. Озимий ріпак видав по 31 центнеру. Соняшник уродив по 32 центнери з кожного гектара, кукурудза — по 68 центнерів. Найнижча цифра врожайності в сої — 28 центнерів. Звичайно, планували мати більше, хотілося б кращої врожайності, але, з огляду на прикрі аномальності нинішнього високосного року, маємо радіти й тому, що маємо.
— Жнивували на полях ранніх зернових і на плантаціях пізніх та технічних культур швидко й без втрат, — говорить очільник «Вершини» Андрій Мельник. — Непогано показали себе три сорти озимої пшениці німецької селекції. Соняшник «Вольф» у нас — у пошані, це вже п’ятий рік його вирощували. Кукурудзи було два гібриди французької селекції, які добре зарекомендували себе за наших умов. Соя одного сорту — «Софія». Всі культури зібрали ретельно та вчасно. Маємо потужний зерноочисний комплекс, де все намолочене збіжжя пройшло очищення. Через аномальну спеку потреби в досушуванні ні ранніх, ні пізніх зернових чи технічних культур практично не виникало.
— В нас стало традицією сіяти ті сорти та гібриди, яким найбільше пасують наші ґрунтово-погодні умови, — розповідає заступник голови СФГ Роман Мельник. — Тому час від часу на випробування ставимо кілька селекційних новинок. А беремо з них для основного посіву ті, які найкраще себе зарекомендували на наших полях. Цієї осені посіяли два нові сорти озимої пшениці. Площу озимого ячменю засіяли пивоварним сортом (бо на пивоварний ячмінь є попит, і він не спадає). Всі озимі культури посіяли з внесенням мінеральних добрив. Осінню сівбу не відкладали до дощу, а заплановані площі засіяли в передбачені агротехнікою строки. Так, ми поклали насіння в практично геть сухий ґрунт. Але вже перший дощ кожну насінинку пробудить до життя. Звичайно, певний ризик у нас є. Але за сприятливих обставин (цебто за першого ж дощу) цей ризик себе виправдає, бо насіння вже в ґрунті й відразу ж зреагує на життєдайну вологу. А хто не досіяв площу, то чекатиме мінімум два-три дні, доки земля підтряхне й буде змога вивести на лан сівалку.
Вчора, у вівторок, я зателефонував до Романа Андрійовича та Андрія Анатолійовича й поцікавився, чи був на полях «Вершини» дощ. Виявилося, що Господь послав довгоочікувані опади, та ще й гарні. Благодатна волога вже пробудила в покладених у землю насінинах життя. Дасть Бог, незабаром озимий клин зазеленіє першими ніжними паростками сходів.
Війна не оминула це селянське фермерське господарство. Хтось із його працівників воював на Донбасі й уже повернувся до роботи. А хтось і зараз на фронті. Андрій Анатолійович не стоїть осторонь волонтерської допомоги фронтовикам — допомагав усім, чим міг і як міг. Бо підтримка фронтовикам ніколи не була зайвою й не буде.
А нинішньої осені у «Вершині» відчули буквально смертельний подих війни. Ведучи молотьбу, зернозбиральний комбайн у вересні наткнувся в кукурудзі на ворожий безпілотник. Звичайно ж, усі роботи припинили, викликали поліцію, ДСНС, саперів. Коли те московитське залізяччя впало — невідомо, швидше за все, воно гепнулося десь із місяць чи й два до дня знахідки. Бо стебла кукурудзи — не зламані, листя не обчухране.
Неочікуваний «подарунок» виявився й на одній із ділянок, де сіяли озимину. Це, мабуть, були уламки шахеда. Ось такі вони, несподіванки нинішньої осені в звичайному фермерському господарстві.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. Уманський район
Читайте також: Гарне сіно дала люцерна
