Так Володимир Мальченко, директор ТОВ «Прометей», що в селі Аполянка Уманського району, сказав при зустрічі про своїх підлеглих — працівників агропідприємства.
Приємно, що, як і колись, коли люди обрали мене своїм керівником, так і нині, вони вірять та підтримують мене в усіх намірах і справах, — розповів Володимир Петрович. — І так можу сказати не лише про когось зі спеціалістів, а буквально про кожного трудівника товариства.
І як я збагнув, це справді додає сил і бажання працювати Володимиру Петровичу. Хоча мав тоді обмаль часу, щоб детально побачити й почути спілкування директора з хліборобами, однак уже побіжного погляду й присутності при кількох його розмовах із людьми, я дійшов висновку, що мій співрозмовник має рацію.
Я, було, подумав, що це ветеран-пенсіонер, який давно вдома відпочиває й випадково зустрівся з очільником агропідприємства. Але, як з’ясувалося, він справді — пенсіонер, та продовжує працювати в «Прометеї». І, до того ж, має відповідальні обв’язки — вагар. У день мого приїзду монтажники закінчували налагодження нових великотоннажних автомобільних ваг, незабаром Юрій Волошин буде ними опікуватися.
— Наш Гаврилович — людина поважна й уважна, — додав Володимир Мальченко. — І, попри свій вік (а він 1937 року народження), продовжує працювати. Бо він не звик сидіти без діла, співпереживає за стан справ у «Прометеї», за хід робіт на полях.
Володимир Мальченко чимало зробив як для благоустрою села, так і виробничих територій. Зокрема капітально реконструйовано їдальню ТОВ. Нині в ній затишно й гарно, тут не те що зручно сісти й пообідати, а й загалом приємно зайти в ошатне приміщення. А біля їдальні — море квітів, царство троянд, чорнобривців та гібіскусів. Їдея цієї квітучої краси, звичайно ж, Мальченкова, а підтримують її щоденним доглядом кухарі їдальні Юлія Врінгану та Тетяна Бевз. Бо для них, мабуть, стало святим обов’язком і смачні страви приготувати, й за квітами приглянути. Отож, у їдальні затишно почуваються люди, а біля закладу — квіти.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. с.Аполянка Уманського району
Читайте також: Володимир Мальченко: А прожиті роки спогадом душу гріють
