Уперше в музейній кімнаті «Робочий кабінет Василя Симоненка», що розташована по вулиці Хрещатик, 251 у Черкасах, де в приміщенні обласної газети працював поет, відкрито експозицію пам’яті матері Василя Симоненка — Ганни Федорівни Щербань. Вона пішла від нас 25 років тому, 29 березня.
«Я хотів би як ти прожити, щоб не тліть, а завжди горіть» — зізнався Василь Симоненко у вірші «Матері» в 1955 році.
Серед предметів, які належали Ганні Федорівні, в кімнаті-музеї можна побачити світлини матері Василя Симоненка з її альбому — з онуком Олесем, з правнучкою Мирославою. Портрет Ганни Щербань руки художника (автор невідомий). Ганна Федорівна любила вишивати: до прикладу — оздоблена нею серветка з ініціалами. Можна почитати написаний рукою матері спогад про те, як вона хотіла, щоб її син Василько став лікарем і що він на те їй відповів.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
