Тисяча школярів, їхніх батьків та вчителів Черкащини взяли участь в опитуванні у рамках всеукраїнського моніторингу щодо дотримання мовного законодавства у школах. Про результати опитування розповіла начальниця обласного управління Державної служби якості освіти Оксана Компанієць на брифінгу в медіацентрі ОВА.
Вивчення провела Державна служба якості освіти України разом із уповноваженим із захисту державної мови — поінформувала посадовиця.
— Загалом у цьогорічному дослідженні у межах країни взяли участь майже 30 тисяч респондентів. Це учні 8-12 класів, їхні батьки та вчителі.
Дослідження засвідчило, що частка респондентів, які послуговуються українською мовою як в освітньому процесі, так і в побуті, дещо зменшилася. Адже загалом менше респондентів визнали українську мову рідною: якщо торік в Україні таких було 90 відсотків, то цього року — 74 відсотки школярів 8-11 класів і 86 відсотків їхніх батьків. На Черкащині торік рідною називали українську 98 відсотків учителів і батьків та 95 відсотків учнів. Сьогодні — це 93 відсотки дорослих і 84 відсотки дітей.
Підтвердили, що освітній процес у школах області відбувається, як і належить, державною мовою, не стопроцентно, а лише 94 відсотків батьків. Кількість учителів, які використовують навчальні матеріали українською, за їхніми власними свідченнями, — 94-95 відсотків, 96 відсотків учителів області продовжують на перервах спілкуватися з дітьми українською. Але тільки 66 відсотків самих учнів, опитаних на Черкащині, говорять про те, що вчителі спілкуються з ними на уроках лише українською, і 55 відсотків — що розмовляють державною й на перервах. І це результати гірші, ніж у середньому по Україні.
В області це — 47 і 34 відсотки. А поза школою старшокласники стали на 17 відсотків частіше спілкуватися російською.
На думку вчителів, найбільш негативний вплив на рівень послуговування українською спричинює мова спілкування вдома (хоч уже на 3 відсотки більше батьків надають їй перевагу) та звичка. Так само вважають і діти. Якщо вдома зараз спілкуються українською 64 відсотки батьків, то дітей — тільки 41 відсоток. Це корелює і з вибором мовної ідентичності: батьків, які називають українську рідною, більше, ніж дітей.
Чинить вплив на вибір мови і медіапростір. Кожній четвертій дитині байдуже, якою мовою спілкуватися в інтернеті. На 11 відсотків менше старшокласників, порівняно з минулим роком, використовують у засобах масової комунікації тільки українську. Менше і вчителів, які в інтернеті спілкуються винятково українською. Більше — що радує — батьків послуговуються українським контентом, але на їхні запити й більше матеріалів українською, ніж для підлітків. Вчителі мають допомагати дітям знаходити контент для підготовки уроків українською.
Результати моніторингу спонукають задуматися для пошуку дієвих рішень і практик як на рівні держави, так і на рівні кожної школи й громади, зазначила Оксана Компанієць.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
