icon clock12.05.2026
icon eye9
Суспільство

«Я знаю, як це — чекати на цій стороні»

Серце, обклеєне малюнками дітей зниклих безвісти та тих, хто в полоні, — таку інсталяцію підготували на акцію «Не мовчи — полон вбиває» до Дня матері у Черкасах. А ще матерям влаштували сюрприз — подарували квіти.

Пані Світлана щоразу приходить на акцію, аби нагадати, що з квітня 2022 року її родина у невідомості — тоді на війні, поблизу Попасної, зник безвісти її зять Олексій. «Ми шукаємо його вже четвертий рік, це дуже важко — не знати, де він… Із його бригади багато вже кого поховали, двох повернули з полону. Ми віримо й ждемо», — розповіла вона медійникам із Суспільне Черкаси.

Під час заходу за підтримки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та громадської організації «Точка опори» всім жінкам вручили троянди. За словами представниці координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Анни Донець, акція присвячена Дню матері, тим матерям, які чекають та вірять у повернення своїх дітей — військовополонених і зниклих безвісти.

Пані Людмила Бурлацька приїхала до Черкас із Вереміївки. Поділилася власним болем: вже чотирнадцять місяців чекає з полону сина Олексія Головка. Її донька — в лавах Збройних Сил України. Приїхала сюди за сто кілометрів, щоб засвідчити свою підтримку таким, як вона.

Один із тих, хто роздавав квіти, — колишній військовополонений із Черкас Володимир Нестеренко. Він зазначив, що захід — емоційний: «Я сам пробув у полоні три роки. Я знаю, як це — чекати на цій стороні».

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *