Ось, нарешті, й прийшла весна на наші поля. Хоч і впиралася зима, намагалася не здавати своїх позицій, але довелося таки поступитися. Й потихеньку на ланах і городах, у садках та на садибах заворушилися селяни. Бо ж — потепліло, розтанули сніги та крижані пласти льоду, що подекуди вперто трималися на поверхні землі. Настав час братися за роботу біля землі-годувальниці. Загули потихеньку в полях трактори. Десь — із боронами чи культиваторами, десь — із плугами чи розкидачами туків, а подекуди — й із сівалками. Отак і прийшла в наш край довгождана весна. А з нею — й весняна сівба. Зокрема у СФГ «Вершина та ТОВ «Березино», що знаходяться відповідно в Буках та Червоному Куті у північно-східній частині Уманського району.
Озимина почувається добре
Цікавлюся в голови селянсько-фермерського господарства «Вершина» Андрія Мельника, в якому стані їхня озимина.
— На відміну від деяких сусідніх областей, наша пшениця була гарно вкрита снігом, отож і не постраждала від морозів, — повідомив Андрій Анатолійович. — Не зашкодила й льодова кірка, яка подекуди виникла на полях: під нею був певний шар снігу, тож крижаний панцир не ліг безпосередньо на рослини. Так — і в нас, і по ближніх селах Маньківщини та Жашківщини.
Оптимістична позиція й у директора ТОВ «Березино» Олександра Підлубного:
— Озима пшениця відновила вегетацію, лани радують зір зеленою барвою. Загиблих чи пошкоджених площ немає ні на схилах пагорбів, ні в степових балках. Вологи в ґрунті було щедро, це дещо відтермінувало підживлення озимини. Але зараз поспішаємо — всі посіви пшениці отримають мінеральну весняну поживу буквально сьогодні-завтра.
Вирішили орати
Не таємниця, що через щедрі та затяжні осінні дощі торік загальмувалося збирання кукурудзи, а, відповідно, й оранка площ після неї. Чимало хто з приходом весняного тепла кинувся це надолужувати. У багатьох випадках колишні кукурудзища передисковують.
— А ми вирішили поле з-під качанистої не лущильником обробити, а пустити-таки плуг, — ділиться міркуваннями очільник «Вершини» Андрій Мельник. — Чому? Та через те, що пожнивних решток — щедро, бо кукурудза була гарною. Покладемо їх на дно борозни й вони там добре перегниють, адже вологи в ґрунті — багато. А це добре поповнить гумус у нашій землі. Тому, як тільки стало можливо орати, — вивели на колишнє кукурудзище потужний трактор із оборотним плугом. Практично всі залишки кукурудзиння заорюються в грунт, результат оранки — більш ніж задовільний.
А щось уже й посіяли
— Ми не надіялися лише на прихід справжньої, всуціль теплої, весни, а вже в першу сприятливу днину вивели в поле посівні агрегати, — говорить директор ТОВ «Березино» та ПП «Перлина Тікича» Олександр Підлубний. — Весняна сівба у нас розпочалася з гороху — його насіння поклали в грунт першим. Бо для нього не страшні ні ранкові приморозки, ні навіть несподіваний сніжок. Посіяли й люцерну. Адже маємо молочне стадо, для якого ця культура є джерелом і сіна, й сінажу. Тому в кормовому клині площі цієї багаторічної трави час від часу оновлюємо. Зараз сіємо ярий ячмінь, думаю, що поки вийде номер газети із репортажем про сівбу цієї культури, на всій запланованій площі робота буде завершена. Отож, на черзі вже постане сівба головної технічної культури — соняшнику.
На такому ж етапі весняна сівба й у СФГ «Вершина».
— Ярого ячменю посіяли стільки, скільки й планували, — повідомив Андрій Анатолійович Мельник. — Тепер упритул підійшли до соняшнику. Думаю, що особливих проблем із цією роботою не буде, бо подбали заздалегідь, щоб не згаяти не те що день, а навіть сприятливу годину. А там, дасть Бог, більше тепла та сонця, наспіє й сівба кукурудзи. Повторюся: гаятися — не можна, бо схоже на те що нинішня весна не дуже щедро вділить опадів. Отож, треба скористатися сповна тими запасами вологи, які нагромадилися в ґрунті з осені та впродовж зими. Життя підказує, що той, хто забариться, — кусатиме лікті, але пізно буде.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора.
Уманський район
