Козацький рух є невіддільною частиною національного відродження, яке ще на межі 1980-1990-их років кинуло виклик багатовіковому знеціненню українців із боку імперії. Сьогодні, напередодні 35-ої річниці Незалежності України, вкрай важливо продовжити конструктивний діалог, спрямований на подолання наслідків колоніального минулого та ствердження власного самоусвідомлення, чітко визначити роль козацтва в розв’язанні нагальних суспільних проблем і досягти порозуміння заради кращого майбутнього.
Провідна сила нації
Сучасне українське козацтво зародилося на хвилі національного піднесення та громадянської активності. Його головною метою стало гартування незламного духу, який надихає на боротьбу з окупантами та визначає наш історичний поступ. Протягом останніх десятиліть козацтво пройшло шлях від захоплення давніми традиціями до провідної військової та волонтерської сили нації.
Черкащина пишається своїм козацтвом. Серед тих, хто зі зброєю в руках став на захист рідної землі, — Владислав Андрашко, Даніїл Цуканов, Владислав Козлов, Микола Петренко, Ігор Чепелуха, Петро Стакан, Анатолій Холодняк, Сергій Вовк, Ігор Швед, Володимир Малаховський, Іван Харченко, його сини Олександр та Ігор. Вічна слава курінному Степану Педченку (похованому в с.Самгородок) та всім Героям, які віддали життя за Україну.
Водночас скептики досі закидають козацьким осередкам брак внутрішньої дисципліни та відсутність чіткого правового статусу. Вони ігнорують той факт, що значною мірою ці проблеми є наслідком відсутності чіткої державної політики, тоді як козацькі підрозділи та спілки потребують такої спільної роботи. А втім, сумніви у своїй авторитетності, появи самозванців, знецінення генеральських звань та псевдонагород рух має здолати самотужки. Своєрідним знаком очищення, на наш погляд, стане подолання розбіжностей у сприйнятті козацтва різними поколіннями та утвердження головного пріоритету — згуртування українського суспільства.
Світові виклики й національна безпека
Специфіка захисту національних інтересів у нинішніх умовах нерозривно пов’язана зі світовою інтеграцією. Зближення з Європою та НАТО вимагає від українських громадських рухів рівноправного діалогу зі світовою спільнотою. Він передбачає безкомпромісну протидію російській пропаганді на рівні смислів, розвінчання міфів про «велику російську культуру» та експертне роз’яснення загарбницької природи північно-східного сусіда. Від початку російської агресії волелюбність українців набула глибинного екзистенційного значення.
Перед козацьким рухом стоїть завдання гармонійно поєднати національні пріоритети й питому самобутність із здатністю перемагати в глобальному світі. Першочерговим сьогодні є посилення санкційного тиску на країну-агресорку, а у віддаленішій перспективі — створення надійного підґрунтя для повоєнної відбудови України та зміцнення української держави.
Відтак на зміну емоційним гаслам і показовим акціям мають прийти якісні, життєздатні проєкти в різних сферах, насамперед безпековій. Аби західний світ залишався союзником України, потрібно постійно генерувати нові сенси, ініціативи та ідеї. Використовуючи сучасні медіа й мережеві ресурси, козацтво покликане гуртувати зусилля для створення й поширення інформації про стійку та креативну державу. Також важливо протидіяти ворожій брехні на всіх платформах і просувати у світі досягнення українського мистецтва, літератури та спорту.
Ця комунікація має поширюватися англійською та іншими мовами. На міжнародній арені козацькі організації вже зараз застосовують дипломатію авторитету та культурного впливу («м’яку силу») — здатність досягати стратегічних цілей у міжнародних відносинах через привабливість, переконання та взаємодію, а не через воєнний примус, економічний тиск чи торгівлю історичною пам’яттю.
Національно-патріотичне виховання
Козацтво покликане зберігати й боронити українські цінності в усіх сферах національного життя — від духовної спадщини до виховання свідомого громадянина. Насамперед, ідеться про утвердження української мови, захист історичних пам’яток та національно-патріотичне виховання молоді. Воно передбачає зміщення акцентів на збереження й популяризацію історичного надбання, що є найкращою інвестицією в розвиток і майбутнє громадян. Саме на її основі в людей різного віку — і, найперше, в молоді — мають формуватися критичне мислення, медіаграмотність, об’єктивне знання минулого.
Критичного переосмислення потребують як основа, так і результат культури — традиція та власна самобутність. Наставникам та їхнім вихованцям важливо не лише усвідомлювати значення цих цінностей, а й розуміти нагальні виклики (зокрема загрозу шкідливих звичок). Традиція є дієвою тоді, коли вона наповнена сучасним змістом, а точніше — актуальними сенсами. Національно-патріотичне виховання ґрунтується на рівноправному партнерстві, творчій свободі, особистому досвіді, освоєнні цифрового простору та здатності адаптуватися до мінливого світу.
На громадських засадах козацтво напрацювало значний досвід проведення військового вишколу, бойової підготовки та гартування лідерських якостей. Його принцип роботи з молоддю — простий і зрозумілий: виховуй власним прикладом. Особливих успіхів козацтво області досягло в організації змагань за програмою Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). У межах завдань національного спротиву цей здобуток залишається надзвичайно потрібним в умовах російської агресії.
Волонтерська допомога
Як форма благодійності, значного розвитку набуло волонтерство козацьких організацій. Воно ґрунтується на особистій ініціативі, добровільності й безоплатності, а в умовах війни спрямоване насамперед на підтримку військовослужбовців. Черкаські козаки відомі регулярним постачанням на передову всього необхідного — від продуктів харчування та крафтових великодніх страв до медикаментів, будівельних матеріалів, бензопил і генераторів. Окремо варто наголосити на їхній плідній співпраці з ветеранськими організаціями та іншими волонтерськими спільнотами.
Козацтво допомагає не лише на фронті, а й у тилу. Його внесок у підтримку ветеранів російсько-української війни — вельми вагомий. Протягом останніх років сотні поранених воїнів отримують якісне домашнє харчування та справжню батьківську опіку.
Самостійність спадкоємців козацької слави
Бути козаком означає не просто носити однострій, а діяти як самостійна, сильна та корисна для суспільства особистість. Утілити це в життя — завдання не з легких, адже воно потребує часу й ресурсів. Наприклад, здатність самоорганізовуватися у хвилини небезпеки (що позитивно характеризує українців) має набути нової якості й виявлятися також у періоди мирного затишшя чи психологічної втоми.
Бути козаком сьогодні — це впевнено усвідомлювати себе українцем, бути відкритим світові та конкурентоспроможним!
Із 35-ою річницею Незалежності, незламні українці!
Слава Україні!
Юрій ПРИСЯЖНЮК, директор НОЦ УК ЧНУ ім. Б.Хмельницького, професор
