І це — справді так. Бо не лише погода цьому причиною, хоча дощі та мряка в минулі тижні таки добряче загальмували жнива на заході Черкащини. Далися взнаки й інші чинники нинішніх жнив — соціальні, економічні, труднощі, породжені війною. Особливо — останні. Бо б’ють найбільш дошкульно та несподівано. І від цього нікуди не дінешся. Так само, як і від спеки й дощу.
Дощів було щедро, грунт — не пересихав
Нашій області нинішнього літа тепла й породженої ним спеки дісталося сповна. Але, ясна річ, пекло та пряжило сонце не скрізь однаково. В більш виграшному становищі були і є агропідприємства на теренах Христинівської та Монастирищенської територіальних громад. Бо сюди час від часу з Поділля, з сусідньої Вінниччини проривалися не лише хмарність, а й принесені хмаринами дощі чи мряка (а інколи — й справжні зливи). І хай це небесне пришестя опадів не завжди було затяжним чи тривалим, однак траплялося значно частіше, ніж у центральних чи східних місцинах Черкащини. Тому не дивно, що й пшениці тут видалися з вищим стеблом і з більшим колоссям, і ріпаки розрослися пишно та ще й досі мають зелені товстелезні стовбури, які ніяк не хочуть сохнути та жовтіти. Бо коріння продовжує потихеньку всотувати з ґрунту вологу, якої там вдосталь.
— Лише два дні тому був останній дощ, який перервав молотьбу озимого ріпаку, — говорить заступник генерального директора корпорації «Украгротех» Микола Король. — І хоч учора був не лише сонячний, а й справді спекотний день, вологість зерна в стручках була ще й після обіду високою. Лише надвечір вона знизилася до оптимального рівня, тож сподіваємося, що молотьба ріпаку сьогодні відновиться.
Так воно й сталося. Доки ми побували на зернотоку в селі Углуватка, сонце піднялося вище й буквально перед нашим заїздом на ріпакове поле там комбайни включилися в роботу.
Основна робота — попереду
Цікавлюся у виконуючого обов’язки головного агронома корпорації «Украгротех» Валерія Журавки урожайністю ріпакових гектарів.
— Маємо не один, а кілька гібридів цієї технічної культури, — відповів Валерій Григорович. — Це, зокрема, «Дюк», «Окленд» та «Домінатор». Як бачите, ріпак завдяки сприятливій погоді розвинувся могутній, враження справляє позитивне. Намолоти — гарні, але доки не зібрали все, не підрахували ретельно — остаточно сказати, який гібрид — гарний, а який — найкращий, ще не можна.
— Жнивування набирає у вашому агропідприємстві обертів. Ще чимало роботи?
— Та, можна сказати, що основний шмат жнив ще попереду, — пояснює Валерій Журавко. — Маю на увазі озиму пшеницю. Бо і площа її — більша, і роботи там — чимало. До того ж, проводиться не лише молотьба, а й заготівля соломи. А це — і тюкування, й перевезення тюків із поля до ферми. Вчора по обіді почали молотьбу пшениці сорту «Етана» — нарешті, вологість зерна знизилася до допустимого рівня. Але ніч і ранок були хмарними, й це далося взнаки. Поміряли вологоміром вологість збіжжя, і бачимо, що вона знову підскочила. Тому на пшеничному лану зараз знову тихо, вичікуємо, доки сонце таки підсушить усе більш істотно.
Складно, але не розгубилися
Генеральний директор корпорації «Украгротех» Євгеній Омельяновський — людина небагатослівна. Я це вже добре знаю, і мені певною мірою подобається його лаконічність. Цікавлюся його оцінкою жнив 2026 року.
— Складні жнива, труднощів багато, — відповів Євгеній Ростиславович. — Але ми намагаємося все здолати, жнивування провести так, як і годиться. Погода — то пів біди, є проблема більш вагома — обвал цін на зерновому ринку, здорожчання дизельного пального. Для багатьох аграрних виробників — це дошкульний удар. Особливо складно фермерам, невеликим агропідприємствам, де немає ні запасів солярки, ні просторих зернових засіків. Наше підприємство лихоманку на ринку збіжжя, думаю, що переживе: і спеціалісти, й рядові трудівники оптимізму не втрачають. Вважайте, нинішні жнива — це справді битва за врожай. Трудно, складно, але те, що Бог допоміг виростити, треба зібрати. Будь-що, попри всі перешкоди й труднощі. Бо хліб — це святе!
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. Христинівщина
