icon clock31.05.2023
icon eye50
Суспільство

Фундамент майбутніх рекордних надоїв започатковує сінаж

Напруженою була нинішня весна для хліборобів у своїй другій половині. Бо в стислі строки треба було провести сівбу ярини. Відсіялись із кукурудзою та соєю, й ніби з’явилась якась дещиця вільного часу. Та не в усіх. Бо хто має, окрім рослинницької, ще й тваринницьку галузь, у того після завершення весняної сівби невдовзі почалися клопоти біля кормового клину посівів. Адже настала пора подбати про заготівлю кормів для майбутньої зимівлі худоби. А якщо бути точнішим, то підоспіла днина розпочати косити сіно. Бо щедрі дощі чи помірна теплінь нинішньої весни неабияк сприяли росту трав, як злакових, так і бобових, як лугових дикорослих, так і сіяних на полі.

Сіно — це добре. А сінаж — ще краще

Сільгосппідприємства, що входять до складу групи компаній «Відродження», займаються паралельно з рослинництвом ще й тваринництвом. Тут є потужні племзаводи провідних віт­чизняних молочних порід великої рогатої худоби, які з року в рік досягають високих надоїв молока від кожної корови. Нині ці надої не просто високі, а рекордні, про які ще кілька років тому не мріялось тутешнім тваринникам.
— Звичайно, переважний відсоток у високих надоях запрограмований гарними племінними якостями худоби, яка становить воістину золотий фонд нашого молочного стада, — говорить генеральний директор групи компаній «Відродження» Юрій Васильович Ляшенко. — Та не можна применшувати й важливість кормової бази для поголів’я, значущість високої якості тих кормів, що становлять основу годівлі тварин протягом усього року. Щоб високі надої молока мати, треба гарними збалансованими та якісними кормами корів годувати.
Скажу відверто: це та аксіома, яку Юрій Васильович не втомлюється повторювати підлеглим і гостям агропідприємства, котрі цікавляться саме веденням тваринницької галузі «Відродження». Як я переконався, успішний штурм рекордних надоїв на тваринницьких комплексах у Скотаревому та Іскреному базується на стабільній годівлі великої рогатої худоби високоякісними й високопоживними видами кормів як влітку, так і взимку, як напровесні, так і пізньої осені.
Але якщо десь верхом смачної й поживної годівлі корів вважається лише сіно, то в агропідприємств ГК «Відродження» таким став і сінаж, зокрема — з багаторічних бобових трав. Ось і цього року на сінаж тут пустили велику площу люцерни.
— Дощі гарно вплинули на ріст травостою, люцерна вигналась такою, якої вже давно не було, — ділиться враженнями директор із виробництва СПОП «Відродження» Микола Іванович Кучковський. — Скосили її швидко, й тепер потрібно не проґавити момент, щоб покоси не пересохли, а вчасно зібрати й прив’ялену масу покласти в силосні споруди. У нас сформований, так би мовити, спеціальний загін сінажування, куди входять агрегат із формування валків, комбайн, що підбирає й подрібнює масу, шість великотоннажних автосамо­скидів та два потужні трактори «Джон Дір». Один із них просто трамбує сінажну масу, а другий — і трамбує, і розправляє її перед цим. Кадри водіїв і механізаторів — досвідчені, справжні умільці за кермом, уже не один рік працюють і на сінажуванні, й на силосуванні. Тому заготівля сінажу в нас іде швидко, валки не пересихають, листя зі стебел не осипається, воно лише прив’яле, а не сухе.

Жито — не пашниця, на сінаж годиться

— Щоб мати сінаж із люцерни гарної якості, її мало прив’ялити та утрамбувати в силосній (чи то пак — сінажній) споруді, — ділиться міркуваннями Юрій Ляшенко. — Всі знають, що сама по собі маса з люцерни з труднощами й силосується, й сінажується. Щоб у споруді вона не псувалась, а гарно зберігалась, варто застосовувати технології, розроблені науковцями. Важливі як ступінь прив’ялення та ретельне трамбування, так і застосування консервантів, хоча б в обмеженій кількості. Звичайно, це потребує певних додаткових затрат, однак вони повертаються, як мовиться, сторицею, а точніше — гарантією високої якості сінажу.
Вже кілька років у «Відродженні» на сінаж використовують і жито. Всі знають, що жито — це продовольча й фуражна культура. Але у «Відродженні» воно йде на сінаж, рослини скошують у валки в певній фазі розвитку. Прив’ялюють, підбираючи, подрібнюють і закладають у сінажну споруду. Ось і цієї весни поклали десь майже тисячу тонн сінажу з жита. А звільнений від нього лан засіяли кукурудзою, що призначена на силос. Звичайно, тут є свої нюанси як у доборі відповідних сортів жита, так і щедрих на масу гібридів кукурудзи, але це все — суто комерційні моменти, вибір агрономічною службою найефективнішого варіанту.
В результаті можу сказати, що деякі площі кормового клину у «Відродженні» дають два врожаї корму за один рік.

Василь МАРЧЕНКО, фото автора. Шполянщина

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *