До 2017 року Василь Голобородько обіймав посаду старшого сержанта поліції взводу фізичної безпеки Управління поліції охорони в Черкаській області. Нині ж боронить країну від російської агресії в лавах Національної гвардії України.
«Я все життя пропрацював у правоохоронних органах. Коли в 2014 році відбулося вторгнення росії на Сході України, було прийняте рішення — потрібно йти захищати свою країну, щоб наші громадяни, наші діти могли жити під мирним небом. Так доля привела до лав Збройних Сил України», — каже Василь Васильович.
У грудні 2020 року отримав два важких поранення та у 2021 році був списаний зі служби за станом здоров’я. Аби відновитися, проходив тривалий курс лікування й реабілітації.
Повномасштабна війна застала Василя Голобородька вдома. Найперше, що зробив, — одягнув форму та прибув до військового комісаріату. Там повідомили, що після отриманих травм чоловік обмежено придатний, тож відправили додому. Проте свідоме бажання захищати країну не дало сісти, склавши руки. Через кілька днів уже був розподілений до Черкаського батальйону Національної гвардії України, а згодом переведений до підрозділу «Буревій» Національної гвардії України.
Разом із побратимами на різних напрямках боронить кордони нашої держави від російської збройної агресії, виконуючи найскладніші та найвідповідальніші завдання. Зокрема виконували бойові завдання в районі Сєвєродонецька, де отримав важкі травми. Після проходження реабілітації повернувся у стрій. Перебував під Бахмутом і Кремінною.
«Найбільше підтримки отримую від сім’ї. Дружина, звісно, переживає, але за цей час у неї вже загартувався бойовий дух. Діти сумують, хочуть, щоб тато був поряд, але ж заради них та їхнього майбутнього я й стою на захисті нашої країни», — розповідає захисник.
